Спецпроект

1941: закон про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом

70 років тому Конгрес США прийняв закон про ленд-ліз, який дозволяв дарувати і продавати американську зброю іншим країнам. Цей ролик наглядно пояснює економічні причини вступу США у Другу світову. Росія досі винна американцям $100 млн за поставлену зброю.

11 березня 1941 року президент США Франклін Рузвельт після бурхливих суперечок прийняв закон про ленд-ліз (від lend - "позичати" і lease - "здавати в оренду"). В перших секунди цієї кінохроніки виступає у Конгресі саме він.

Програма ленд-лізу передбачала можливість для влади продавати і надавати на безоплатній основі військову техніку і матеріали тим країнам, чия обороноздатність була важливою для США.

Спершу основним адресатом штатівської допомоги була Британія і її колонії, потім сюди ж додалися Китай та СРСР.

Цей кіноролик із Національного архіву США - продукція пропагандистського відділу американської армії 1940-их років під назвою "Чому ми боремося". Вона розповідає про причини того, що Америка відмовилася від нейтралітету і продає/позичає зброю.

В кадрі з'являється Гітлер, який говорить, що йде боротьба двох світі, один із яких має бути розбитий. "Ми є частиною того світу, який Гітлер хоче знищити, - каже диктор.- І якими ж бутуть наші оборонні можливості, якщо агресори захоплять Британію, СРСР і Китай (на цю країну претендувала Японія - ІП)"?

Далі йде чудова економічна інфографіка, яка пояснює американському глядачеві, чому ж його країна ділиться з іншими.

Якщо німці захоплять Європу, Африку та СРСР із їхніми ресурсами та індустрією, то змусять працювати на себе 700 млн із двох млрд землян. Якщо ж японці захоплять Схід, то отримають 1 млрд рабів на своїх заводах.

Така потуга країн Осі залишить американців з третиною світових ресурсів проти двох третин, з однією восьмою світового населення проти семи восьмих. Тому краще допомогти тим, хто зараз воює з німцями та японцями.

Маловідомим є один із шляхів постачання ленд-лізівських товарів в СРСР - через Іран. В Китай поставки здійснювалися через Бірму.

Загалом за роки війни СРСР отримав від союзників більше 2,7 млн тон сталі, 170 тисяч тон алюмінію, 900 тисяч тон вибухівки, 28 тисяч літаків, 10 тисяч танків, 10 тисяч гармат, 51 тисячу джипів, 130 тисяч автоматів, 36 тисяч мотоциклів, 2 тисячі паротягів, 11 тисяч вантажівок і ще багато іншого.

Більшість країн, які отримали американську допомогу, уклали угоди з США про часткове погашення боргів за ленд-ліз. СРСР уклав таку угоду в 1972 році, зобов'язавшись поетапно виплатити США $722 млн.

Після розпаду СРСР борг був переоформлений і зараз погашається Росією. До 2030 року Москва має виплатити Вашингтону ще біля $100 млн.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.