Спецпроект

1939: проголошення незалежності Карпатської України

В час, коли Україна була розділена між Польщею та СРСР, несподівано для "світових держав" прапор української незалежності підняли на Закарпатті. Цій молодій державі судилося першою з інших земель України зустріти нацистський напад. Рідкісна кінохроніка Карпатської України.

Унікальність цього відео полягає в тому, що жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру.

Для зйомок подій на Закарпатті український емігрант в США Каленик Лисюк спеціально прибув разом із сином у 1939 році в Хуст із Америки. Він зафільмував проголошення самої держави Карпатська Україна та бої між січовиками та гортійцями. Ним же і було змонтований кінцевий вигляд стрічки.

У хроніці ми бачимо події, які відбувался 15 березня 1939 року в Хусті. Хуст (нині райцентр на Закарпатті) був столицею Карпатської України з листопада 1938-го, після того як угорці разом із нацистською Німеччиною окупували Чехословаччину.

1938: угорські війська входять в Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася на перше засідання новобраного сейму (парламенту) Карпатської України.

На цих унікальних кадрах ви можете побачити проголошення незалежності Карпатської України. Наша самостійність почала відроджуватися на крайньому заході країни.

Повністю документальний фільм Каленика Лисюка можна скачати звідси.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.