Спецпроект

1939: проголошення незалежності Карпатської України

В час, коли Україна була розділена між Польщею та СРСР, несподівано для "світових держав" прапор української незалежності підняли на Закарпатті. Цій молодій державі судилося першою з інших земель України зустріти нацистський напад. Рідкісна кінохроніка Карпатської України.

Унікальність цього відео полягає в тому, що жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру.

Для зйомок подій на Закарпатті український емігрант в США Каленик Лисюк спеціально прибув разом із сином у 1939 році в Хуст із Америки. Він зафільмував проголошення самої держави Карпатська Україна та бої між січовиками та гортійцями. Ним же і було змонтований кінцевий вигляд стрічки.

У хроніці ми бачимо події, які відбувался 15 березня 1939 року в Хусті. Хуст (нині райцентр на Закарпатті) був столицею Карпатської України з листопада 1938-го, після того як угорці разом із нацистською Німеччиною окупували Чехословаччину.

1938: угорські війська входять в Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася на перше засідання новобраного сейму (парламенту) Карпатської України.

На цих унікальних кадрах ви можете побачити проголошення незалежності Карпатської України. Наша самостійність почала відроджуватися на крайньому заході країни.

Повністю документальний фільм Каленика Лисюка можна скачати звідси.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.