Спецпроект

1939: проголошення незалежності Карпатської України

В час, коли Україна була розділена між Польщею та СРСР, несподівано для "світових держав" прапор української незалежності підняли на Закарпатті. Цій молодій державі судилося першою з інших земель України зустріти нацистський напад. Рідкісна кінохроніка Карпатської України.

Унікальність цього відео полягає в тому, що жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру.

Для зйомок подій на Закарпатті український емігрант в США Каленик Лисюк спеціально прибув разом із сином у 1939 році в Хуст із Америки. Він зафільмував проголошення самої держави Карпатська Україна та бої між січовиками та гортійцями. Ним же і було змонтований кінцевий вигляд стрічки.

У хроніці ми бачимо події, які відбувался 15 березня 1939 року в Хусті. Хуст (нині райцентр на Закарпатті) був столицею Карпатської України з листопада 1938-го, після того як угорці разом із нацистською Німеччиною окупували Чехословаччину.

1938: угорські війська входять в Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася на перше засідання новобраного сейму (парламенту) Карпатської України.

На цих унікальних кадрах ви можете побачити проголошення незалежності Карпатської України. Наша самостійність почала відроджуватися на крайньому заході країни.

Повністю документальний фільм Каленика Лисюка можна скачати звідси.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.