Спецпроект

1939: проголошення незалежності Карпатської України

В час, коли Україна була розділена між Польщею та СРСР, несподівано для "світових держав" прапор української незалежності підняли на Закарпатті. Цій молодій державі судилося першою з інших земель України зустріти нацистський напад. Рідкісна кінохроніка Карпатської України.

Унікальність цього відео полягає в тому, що жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру.

Для зйомок подій на Закарпатті український емігрант в США Каленик Лисюк спеціально прибув разом із сином у 1939 році в Хуст із Америки. Він зафільмував проголошення самої держави Карпатська Україна та бої між січовиками та гортійцями. Ним же і було змонтований кінцевий вигляд стрічки.

У хроніці ми бачимо події, які відбувался 15 березня 1939 року в Хусті. Хуст (нині райцентр на Закарпатті) був столицею Карпатської України з листопада 1938-го, після того як угорці разом із нацистською Німеччиною окупували Чехословаччину.

1938: угорські війська входять в Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася на перше засідання новобраного сейму (парламенту) Карпатської України.

На цих унікальних кадрах ви можете побачити проголошення незалежності Карпатської України. Наша самостійність почала відроджуватися на крайньому заході країни.

Повністю документальний фільм Каленика Лисюка можна скачати звідси.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.