Спецпроект

1939: проголошення незалежності Карпатської України

В час, коли Україна була розділена між Польщею та СРСР, несподівано для "світових держав" прапор української незалежності підняли на Закарпатті. Цій молодій державі судилося першою з інших земель України зустріти нацистський напад. Рідкісна кінохроніка Карпатської України.

Унікальність цього відео полягає в тому, що жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру.

Для зйомок подій на Закарпатті український емігрант в США Каленик Лисюк спеціально прибув разом із сином у 1939 році в Хуст із Америки. Він зафільмував проголошення самої держави Карпатська Україна та бої між січовиками та гортійцями. Ним же і було змонтований кінцевий вигляд стрічки.

У хроніці ми бачимо події, які відбувался 15 березня 1939 року в Хусті. Хуст (нині райцентр на Закарпатті) був столицею Карпатської України з листопада 1938-го, після того як угорці разом із нацистською Німеччиною окупували Чехословаччину.

1938: угорські війська входять в Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася на перше засідання новобраного сейму (парламенту) Карпатської України.

На цих унікальних кадрах ви можете побачити проголошення незалежності Карпатської України. Наша самостійність почала відроджуватися на крайньому заході країни.

Повністю документальний фільм Каленика Лисюка можна скачати звідси.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".