Спецпроект

2011: Михайло Кальницький показує закинуті пам'ятки Києва

Відеоекскурсія від Михайла Кальницького - дворами закинутих садиб у центрі Києва. Раніше тут жили Сікорський, Глушков, Мурашко, Купрін. Потім їх обіцяли оголосити пам'ятками. Зараз вони стоять покинуті. А замість будинка Сержа Лифаря вже скляний паралелепіпед.

Києвознавець Михайло Кальницький провів екскурсію для Радіо Свобода закинутими київськими будинками - все в межах 10 хвилин ходу до Хрещатика.

Садиба Сікорського на Ярославовому Валу, 15, де майбутній авіаконструктор випробовував перші моделі вертольотів і де в 1970-их жив не менш легендарний кібернетик Глушков - тут уже чи не 20 років збираються робити музей, але все не роблять.

Садиба художника Мурашка, яку вже кілька років стоїть покинута і руйнуватися не збирається. Будинок на Михайлівський, 10, де тусувалася богема і науковці. Знищений дохідним хмарочосиком будинок, у якому жив Серж Лифар.

Тощо.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".