Спецпроект

2011: Михайло Кальницький показує закинуті пам'ятки Києва

Відеоекскурсія від Михайла Кальницького - дворами закинутих садиб у центрі Києва. Раніше тут жили Сікорський, Глушков, Мурашко, Купрін. Потім їх обіцяли оголосити пам'ятками. Зараз вони стоять покинуті. А замість будинка Сержа Лифаря вже скляний паралелепіпед.

Києвознавець Михайло Кальницький провів екскурсію для Радіо Свобода закинутими київськими будинками - все в межах 10 хвилин ходу до Хрещатика.

Садиба Сікорського на Ярославовому Валу, 15, де майбутній авіаконструктор випробовував перші моделі вертольотів і де в 1970-их жив не менш легендарний кібернетик Глушков - тут уже чи не 20 років збираються робити музей, але все не роблять.

Садиба художника Мурашка, яку вже кілька років стоїть покинута і руйнуватися не збирається. Будинок на Михайлівський, 10, де тусувалася богема і науковці. Знищений дохідним хмарочосиком будинок, у якому жив Серж Лифар.

Тощо.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.