Спецпроект

1989: самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні. ВІДЕО

Про долю цього хлопчини з площі Тяньаньмень теж невідомо. Можливо, він досі живе в Китаї. І щодня користується цензурованим інтернетом, навіть не підозрюючи про свою світову славу.

4 червня 1989 року китайська армія і силовики ліквідували в центрі Пекіна табір громадян, які вимагали від уряду Китайської народної республіки реформ.

Змін тоді хотіли в усьому "соціалістичному" блоку - від оксамитового варіанту у Чехії до кривавого фіналу диктатури в Румунії. Часто це бажання було діаметрально протилежним - на пекінській площі Тяньаньмень зібралися і студенти, які виступали за подальшу лібералізацію, і робітники, які замість змін хотіли стабільності.

Внаслідок сутичок між демонстрантами і військовими загинуло - за офіційними даними китайської влади - 242 людини. Різні джерела стверджують про інших убитих і закатованих в наступні дні - від 300 до 7000 людей, але ці дані непідтверджені.

Наступного ранку колона бронетехніки поверталася з Тяньаньмень, коли раптом їй навперейми виступив юнак із господарськими сумками в руках. Він рухався зі сторони в сторону, заступаючи танкам шлях, а потім виліз на головну машину і почав щось говорити в оглядову щілину. Коли танк спробував рушити вперед, юнак знову заступив колоні дорогу.

Так тривало ще кілька секунд, поки його забрали невідомі - чи то інші учасники протестів, чи то співробітники спецслужб.

Невідомого у цій зворушливій історії з ефектним візуальним рядом - багато. Досі неясно, що саме юнак вимагав від танкістів Народно-визвольної армії Китаю. Досі невідоме його справжнє ім'я.

Його вчинок став іконою трагічної розв'язки на Тяньаньмень (а журнал "Тайм" назвав Невідомого Повстанця одним із 100 найвпливовіших людей XX сторіччя), але в самому Китаї він... невідомий. Відео і фото його поєдинку з танковою колоною в китайському інтернеті блокуються - і цю статтю в КНР теж прочитають без відео.

Цілком можливо, що Невідомий Повстанець разом із своїми колегами сприяв "соціалістично-капіталістичним" реформам, проведених владою КНР у 1990-их. Однак сучасні студенти Пекінського університету (головного осередку протестів 1989 року), які насолоджуються плодами цих реформ, нічого не знають про події ранку 5 червня - ось цікаве відео на цю тему.

Про долю юнака теж невідомо. Хтось каже, що його розстріляли. Хтось - що посадили в тюрму. Найцікавіша версія: він досі живе собі в Китаї. Можливо, щодня користується інтернетом, навіть не підозрюючи про свою світову славу. 

Дивіться також: "1973: День студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.