Спецпроект

1989: самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні. ВІДЕО

Про долю цього хлопчини з площі Тяньаньмень теж невідомо. Можливо, він досі живе в Китаї. І щодня користується цензурованим інтернетом, навіть не підозрюючи про свою світову славу.

4 червня 1989 року китайська армія і силовики ліквідували в центрі Пекіна табір громадян, які вимагали від уряду Китайської народної республіки реформ.

Змін тоді хотіли в усьому "соціалістичному" блоку - від оксамитового варіанту у Чехії до кривавого фіналу диктатури в Румунії. Часто це бажання було діаметрально протилежним - на пекінській площі Тяньаньмень зібралися і студенти, які виступали за подальшу лібералізацію, і робітники, які замість змін хотіли стабільності.

Внаслідок сутичок між демонстрантами і військовими загинуло - за офіційними даними китайської влади - 242 людини. Різні джерела стверджують про інших убитих і закатованих в наступні дні - від 300 до 7000 людей, але ці дані непідтверджені.

Наступного ранку колона бронетехніки поверталася з Тяньаньмень, коли раптом їй навперейми виступив юнак із господарськими сумками в руках. Він рухався зі сторони в сторону, заступаючи танкам шлях, а потім виліз на головну машину і почав щось говорити в оглядову щілину. Коли танк спробував рушити вперед, юнак знову заступив колоні дорогу.

Так тривало ще кілька секунд, поки його забрали невідомі - чи то інші учасники протестів, чи то співробітники спецслужб.

Невідомого у цій зворушливій історії з ефектним візуальним рядом - багато. Досі неясно, що саме юнак вимагав від танкістів Народно-визвольної армії Китаю. Досі невідоме його справжнє ім'я.

Його вчинок став іконою трагічної розв'язки на Тяньаньмень (а журнал "Тайм" назвав Невідомого Повстанця одним із 100 найвпливовіших людей XX сторіччя), але в самому Китаї він... невідомий. Відео і фото його поєдинку з танковою колоною в китайському інтернеті блокуються - і цю статтю в КНР теж прочитають без відео.

Цілком можливо, що Невідомий Повстанець разом із своїми колегами сприяв "соціалістично-капіталістичним" реформам, проведених владою КНР у 1990-их. Однак сучасні студенти Пекінського університету (головного осередку протестів 1989 року), які насолоджуються плодами цих реформ, нічого не знають про події ранку 5 червня - ось цікаве відео на цю тему.

Про долю юнака теж невідомо. Хтось каже, що його розстріляли. Хтось - що посадили в тюрму. Найцікавіша версія: він досі живе собі в Китаї. Можливо, щодня користується інтернетом, навіть не підозрюючи про свою світову славу. 

Дивіться також: "1973: День студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.