Спецпроект

1984: Дідусь Панас розповідає казочку про їжачка. Без "х..ні"

Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення. При цьому не існує жодного доказу, що фраза "Отака х...ня, малята!" справді звучала.

Цього діда знали всі діти, які дивилися вечірню казку на ТБ часів УРСР. Комусь його поява в телевізорі не подобалася (бо не буде мультика), інші фанатіли і писали Дідусю Панасу листи.

Однак він увійшов у народну пам'ять не тільки як популярний телеведучий. Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення.

Вислів "Отака х..ня, малята" став мемом - що в інтернеті, що в реалі. Не існує жодного доказу, що така фраза справді звучала - колеги Петра Весклярова з УТ плутаються в показах, а запису досі не знайдено.

При цьому десятки людей переконані, що чули її з екрану на власні вуха. Це вже справжня "міська легенда", в масштабах колишнього СРСР. І розгадка її таємниці ховається у лукавих очах Дідуся Панаса.

Діду Панасу - 100 років. І досі нема навіть меморіальної дошки

"Басні дідуся Панаса, не було ніяких слонів! - Інтєрєсно у вас получаєтся: слонів не було, а дідусь Панас, значить, був?" - герої Леся Подерв'янського намагаються розшифрувати Дідів міф навіть у пост-апокаліптичному світі ядерної катастрофи.

Стати героєм фольклору - вища відзнака популярності. Народна любов не обирає для своєї пам'яті кого попало. Матюкнутися у прямому ефірі міг собі дозволити (незалежно від того, чи справді це було) тільки той, хто збирав біля телевізорів найбільшу аудиторію. Той, кого любили і дивилися.

Це відео - чи не єдине, що збереглося від щоп'ятничних живих ефірів Петра Весклярова. На ньому немає матюків. Це просто казка про кмітливого Їжачка й хамовитого Зайця, геть позбавленого аналітичних здібностей.

1984 рік - останній перед приходом Горбачова - апогей епохи застою. Але навіть у цей маразматичний час Дідусь Панас розповідав людяні казки. Тому не так важливо, матюкався він насправді чи ні.

Інше відео з 1984 року:

Орвеллівська реклама першого Macintosh від Apple

Добрий лікар Тягнибок - медик збірної СРСР з боксу

Перша людина, яка стала живим супутником Землі

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.