Спецпроект

1984: Дідусь Панас розповідає казочку про їжачка. Без "х..ні"

Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення. При цьому не існує жодного доказу, що фраза "Отака х...ня, малята!" справді звучала.

Цього діда знали всі діти, які дивилися вечірню казку на ТБ часів УРСР. Комусь його поява в телевізорі не подобалася (бо не буде мультика), інші фанатіли і писали Дідусю Панасу листи.

Однак він увійшов у народну пам'ять не тільки як популярний телеведучий. Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення.

Вислів "Отака х..ня, малята" став мемом - що в інтернеті, що в реалі. Не існує жодного доказу, що така фраза справді звучала - колеги Петра Весклярова з УТ плутаються в показах, а запису досі не знайдено.

При цьому десятки людей переконані, що чули її з екрану на власні вуха. Це вже справжня "міська легенда", в масштабах колишнього СРСР. І розгадка її таємниці ховається у лукавих очах Дідуся Панаса.

Діду Панасу - 100 років. І досі нема навіть меморіальної дошки

"Басні дідуся Панаса, не було ніяких слонів! - Інтєрєсно у вас получаєтся: слонів не було, а дідусь Панас, значить, був?" - герої Леся Подерв'янського намагаються розшифрувати Дідів міф навіть у пост-апокаліптичному світі ядерної катастрофи.

Стати героєм фольклору - вища відзнака популярності. Народна любов не обирає для своєї пам'яті кого попало. Матюкнутися у прямому ефірі міг собі дозволити (незалежно від того, чи справді це було) тільки той, хто збирав біля телевізорів найбільшу аудиторію. Той, кого любили і дивилися.

Це відео - чи не єдине, що збереглося від щоп'ятничних живих ефірів Петра Весклярова. На ньому немає матюків. Це просто казка про кмітливого Їжачка й хамовитого Зайця, геть позбавленого аналітичних здібностей.

1984 рік - останній перед приходом Горбачова - апогей епохи застою. Але навіть у цей маразматичний час Дідусь Панас розповідав людяні казки. Тому не так важливо, матюкався він насправді чи ні.

Інше відео з 1984 року:

Орвеллівська реклама першого Macintosh від Apple

Добрий лікар Тягнибок - медик збірної СРСР з боксу

Перша людина, яка стала живим супутником Землі

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.