Спецпроект

1920: поляки проти Будьонного у 3-D

Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.

На виробництво фільму "Битва під Варшавою" було витрачено 27 млн злотих (9,7 млн доларів), повідомляє "Ґазета Виборча". Продюсери сподіваються їх швидко повернути з прибутком. "П'ять мільйонів глядачів будемо мати тільки так", - упевнено заявила представник компанії-виробника Аґнєшка Одорович.

Судячи з трейлеру, нас очікує сюжет у стилі історичного роману Вальтера Скотта :) - розповідь про кохання на тлі буремних історичних подій. "Обіцяй мені, що повернешся..." - "Обіцяю".

У даному випадку йдеться про так зване "чудо над Віслою" 1920 року, коли молода польська держава спромоглася розбити тріумфальний наступ Червоної Армії, що несла пролетарську революцію у Західну Європу. "Це не помста, а народна справедливість, як каже товариш Дзержинський" - з такими словами убиває карикатурний більшовик.

У перемозі під Варшавою є й чималий внесок українців - внаслідок мирного договору між Пілсудським і Петлюрою смертоносний фланговий удар військам радянського командуючого Тухачевського завдала 6-та дивізія Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. З трейлеру до нового фільму Гофмана не ясно, чи буде згадано про петлюрівців.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Завдяки перемозі під Варшавою Польща спромоглася укласти з Українською РСР та більшовицькою Росією новий договір, який забезпечив їй мирне існування до 1939 року. При цьому були проігноровані інтереси УНР, за що Пілсудський нібито вибачався перед петлюрівськими солдатами.

З відомих українському глядачеві акторів у фільмі задіяні Даніель Ольбрихський і Алєксандр Домогаров (Богун із "Вогнем і мечем"). До речі, головну музичну тему до "Битви під Варшавою" пишуть ті ж автори, хто придумав популярну у нас "Думку двох сердець" з "Вогнем і мечем".

Прем'єра фільму заплановану на вересень цього року.

Нагадаємо, що Єжи Гофман зацікавився сценарієм за романом Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.