2002: передвиборчий ролик "Команди озимого покоління"

Надивившись телевізійної реклами Королевської, "Історична Правда" згадала про іще один високотехнологічний проект - "озимих" 2002 року. Хорошковський, Богословська та інші молоді і перспективні кандидати у красивій упаковці.

Навала рекламних роликів між матчами Євро-2012, сотні біл-бордів і, нарешті, запуск передачі "Народний список" від Шустера на Першому національному - все це нагадало про рекламу політичного альянсу "Команда озимого покоління" (КОП) на парламентських виборах 2002 року.

Ефективність масової теле- і звичайної реклами вкупі з новими, "політично незаангажованими" обличчями довели "зелені", які в 1998 році спромоглися провести у ВР 19 депутатів. Значна частина з них були промисловцями і представниками великого бізнесу.

Те ж саме хотіли повторити й "озимі", фінансовані, за чутками, зятем Леоніда Кучми Віктором Пінчуком. Технологічний проект, утворений із дрібних партій штибу "Партії приватної власності", мав власну фантомну ідеологію - мовляв, ми, молоді й ініціативні люди, пережили тривожну "зиму" розпаду СРСР і дикого капіталізму 1990-их, а тепер пробилися назовні і хочемо змінити країну на краще.

В першу п'ятірку КОПів входила симпатична молодь, чиї обличчя ми можемо бачити в цьому ролику 2002 року.

Найбільшу кар'єру з першої п'ятірки "озимих" зробив Валерій Хорошковський, який, попрацювавши за Ющенка і Януковича в СБУ, став першим віце-прем'єром і нині ходять чутки про його спадкоємство на виборах президента. Інна Богословська зараз працює не стільки нардепом від ПР, скільки позаштатним прокурором Тимошенко, а Остап Процик допомагає меру Львова Андрію Садовому з інформаційною політикою.

Валерій Вощевський за будь-якої влади займався українськими автодорогами. Ірина Горіна з її впізнаваними окулярами стала нардепом від Партії Регіонів і видала доньку за соратника Черновецького Олеся Довгого. Зрештою Горіну в першій п'ятірці замінив популярний колись ведучий "1+1" Микола Вересень, але в цьому ролику його немає.

За симпатичною п'ятіркою в решті списку ховався цілий букет провідних топ-менеджерів вітчизняних підприємств.

"Озимі" не приховували, що над їхнім проектом працюють іноземні політтехнологи (російські). Інна Богословська сказала тоді шикарну фразу: "А краще буде, якщо ми пропаскудимо ці вибори, якщо наймемо поганих українських технологів?"

Кузьма "Скрябін", який у 1998-му надавав свої музичні послуги "зеленим", записав для КОПів цілий альбом під назвою "Озимі люди".

Зрештою за результатами виборів-2002 "озимі" набрали 2% голосів і до парламенту не потрапили. Сайт із красивою назвою zbirna.org.ua давно вже мертвий і не відкривається.

У 2006 Богословська спробувала провести в Раду такий же проект "Віче" - багато телереклами і мало живого спілкування з виборцями - але він теж "пропаскудив" вибори.

Дивіться також:

2009: передвиборча реклама Партії регіонів. ВІДЕО

2004: агітпроп за Януковича. ФОТО

2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

2006: Тимошенко дарує Кушнарьову намисто. ВІДЕО

Загублена мажоритарка. Як політики підлаштовували під себе вибори

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.