1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця

Фільм "Білий птах із чорною ознакою" став кінодебютом львівського театрального актора Богдана Ступки. В цьому фільмі йому - 29 років. Спершу роль Ореста мав виконувати Іван Миколайчук, але чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Шевченка, не може грати бандерівця!"

Сьогодні в землю Байкового кладовища поклали Богдана Ступку - актора, який своїм життям доводив, що українські кіно і театр живі і вмирати не збираються. На відміну від людини. 22 липня 2012 року Богдан Сильвестрович помер у лікарні, втомившись боротися з хворобою.

"Історична Правда" пропонує згадати першу появу Ступки в кіно - у легендарному фільмі "Білий птах із чорною ознакою".

Знятий у 1970 році, "Птах..." став одним з останніх фільмів хвилі поетичного кіно, яка закінчилася за кілька років грандіозною спецоперацією проти "шестидесятників".

У 1970-му Богдану Ступці було 29. Молодого актора Львівського драмтеатру імені Заньковецької зовсім не знали за межами Галичини. Увагу Юрія Іллєнка до Ступки привернув інший режисер - Леонід Осика.

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Сюжетна лінія фільму - конфлікт між трьома братами Дзвонарями, які живуть у буковинському селі і кохають одну і ту ж жінку, попівну Дану (пропоноване відео і зображує танець Дани, яку грає Лариса Кадочникова, і Ступки-Ореста).

Старший син іде "до совітів", середній - у повстанці, молодший вибирає життя.

Головний герой "Білого птаха..." - саме середній син. Слова "УПА" чи "бандерівці" жодного разу не звучать у фільмі, хіба що абстрактне "чорні хлопці".

"Нам не по дорозі ні з москалями, ні з німцями, - говорить герой Ступки в наведеному нижче уривку з фільму. - Німці прийшли і підуть, а москалів ми самі викуримо. В цих горах будемо ми".

Подібного роду слова вперше зазвучали в радянському кінематографі. Ступка показав не карикатурного націоналіста (порівняйте з бандерівцями у знятій кілька років потому "Думі про Ковпака" або у новітній російській "Ми з майбутнього-2"), а людяного і відважного героя, переконаного у своїй правоті.

Спершу роль Ореста Дзвонаря мав виконувати Іван Миколайчук, але ідеологічні чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Тараса Шевченка, не може грати бандерівця!"

Іван Миколайчук. Невідомі знімки з життя і смерті. ФОТО

Миколайчук поступився роллю Ступці, зігравши старшого сина - комуніста. Стрічку кілька разів забороняли в УРСР, але Гран-прі Московського міжнародного фестивалю в 1971 році легалізував "Білого птаха..." в очах партійних цензорів.

В цьому фільмі Богдану Ступці 29 років. Попереду все життя - визнання в СРСР і за кордоном, переїзд у Київський театр імені Франка, розквіт таланту в 1990-ті, чиновницька робота у 2000-их. І масове визнання - за ролі в кіно і театрі. За молочника Тев'є і короля Ліра, за гетьмана Хмельницького і генсека Брежнєва. За Ореста Дзвонаря. 

Cьогодні його поховали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.