Українська правда
Історична правда

"Я зробив те, що повеліло мені серце". Табори смерті в малюнках Зіновія Толкачова

17.02.2017 _ Дмитро Гайнетдінов,
Версія для друку

За кілька годин після звільнення Аушвіца туди прибув невеличкий на зріст чоловік у військовому однострої із засобами для малювання. Це був художник Зіновій Толкачов, який на той час отримав завдання документувати злочини, скоєні нацистами на окупованих землях.

27 січня 1945 р. сталася подія, яка мала неоціненне значення в осмисленні колосальної трагедії ХХ століття  Другої світової війни та Голокосту. Саме того дня Червона армія увійшла до табору смерті Аушвіц-Біркенау.

Людство зазирнуло "по той бік брами" й побачило місце, куди впродовж кількох років звозили приречених з усієї Європи  євреїв, ромів, військовополонених, опозиціонерів-антинацистів, гомосексуалістів та ін.

Річниця вступу Червоної армії до табору Аушвіц і стала підставою для встановлення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Одним із перших очевидців табірних реалій після звільнення ув’язнених став художник Зіновій Толкачов.

Один із найбільш упізнаваних образів, створених З. Толкачовим. Серія "Освенцим", 1945 р. (усі ілюстрації — з фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, якщо не зазначено інше). 

Нагадаємо, що в ході Голокосту нацисти знищили близько 6 млн, тобто більш ніж половину, євреїв Європи. Цей геноцид також відомий за назвами "Катастрофа" та "Шоа" (з івриту  "Катастрофа", "Біда").

Аушвіц був розгалуженою табірною мережею, він складався з понад 40 установ, однак переважна кількість загиблих людей припала на табір смерті Аушвіц-2 (також знаний як Аушвіц-Біркенау). Деякі сучасні історики стверджують, що в Аушвіці загинули 1,1 млн осіб, з них близько 800 тис.  євреї.

Зіновій Толкачов знаний тим, що одним із перших усвідомив і поширював правду про Голокост, про катастрофу єврейства, а також табори смерті.

Відомий радянський письменник, правозахисник і дисидент Віктор Некрасов так охарактеризував творчість художника: "Я не знаю документів  саме документів!  сильніших за ці замальовки Зіновія Толкачова". Щоб глибше їх збагнути, треба хоча б уявно перенестися в 1945 рік.

…27 січня 1945 р. По всій Європі тривають бої  Друга світова війна йде до завершення. 60-та армія 1-го Українського фронту наближається до табору Аушвіц, розташованого поблизу невеликого польського містечка Освенцим, поруч із Краковом.

Замальовка дітей-в’язнів. Серія "Квіти Освенцима", 1945 р.  

Нині Аушвіц відомий на весь світ, а тоді червоноармійці наближалися до стін із колючим дротом, не маючи уявлення, що саме вони там побачать.

Уже за кілька годин після звільнення Аушвіцу туди прибув невеличкий на зріст чоловік у військовому однострої із засобами для малювання. Це був художник Зіновій Толкачов, який на той час отримав завдання від політуправління 1-го Українського фронту документувати злочини, скоєні нацистами на окупованих землях.

На момент, коли Зіновій Толкачов підходив до воріт Майданека й Аушвіца, він мав неабиякий авторитет серед митців. Народився Зіновій Шендерович у 1903 р. в містечку Щедрин у Білорусі (нині Гомельська обл.) у єврейській родині.

Ще замолоду вчився на художника, підтримав більшовиків у громадянській війні та пізніше творив у жанрі, в основі якого лежав метод соціалістичного реалізму  панівному на той чаc у літературі та мистецтві.

Зіновій Толкачов у військовій формі. Фото: Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем".  

У 1941 р. він уже був претендентом на посаду декана факультету в Київському художньому інституті. Однак невдовзі Німеччина атакувала СРСР, і період мирної творчості завершився.

У серпні 1941 р. Зіновій Толкачов добровільно вступив до лав Червоної армії, потрапив до Полтавського танкового училища, а далі відступив із ним до Північного Кавказу. Одночасно він створив виставку робіт "Окупанти", яка загинула, коли м. П’ятигорськ захопили німецькі війська. 

На початку 1944 р. Толкачова викликали до Києва в політуправління 1-го Українського фронту. Художник мав замальовувати бойовий шлях військ, що рухалися на Захід. Справжній ментальний злам особистості Зіновія Толкачова настав у Польщі, де він став свідком звільнення таборів смерті Майданек і Аушвіц.

22 липня 1944 р. Червона армія звільняє табір Майданек поблизу польського м. Люблін. За офіційними даними, кількість загиблих у ньому становила 80 тис. осіб, переважно євреїв.

"Матері". Із серії "Майданек", 1944 р. 

Уперше художник побачив там крематорії, місця масових поховань, тюки з жіночим волоссям, бараки з тими небагатьма ув’язненими, що виживали в тому пеклі.

Упродовж 35 днів Толкачов майже забув про сон і їжу та все малював. У результаті напруженої праці народився його цикл "Майданек".

26 листопада 1944 р., за день до початку першого судового процесу над злочинцями Майданека, виставка його робіт відкрилася в Любліні, а згодом експонувалася і в інших містах Польщі. На тому суді всі шестеро підсудних були засуджені до страти.

Справжнім одкровенням стало для митця побачене в Аушвіці. "Холодний, зимовий вітер завиває над Освенцимом, оточеним трьома рядами колючого дроту. Здається, що це не дріт дрижить і стогне під вітром, а сама змучена тортурами земля стогне голосами жертв" так писав Толкачов.

Рекламний плакат до виставки З. Толкачова. Польща, 1944 р.  

Масштаби злочинів в Аушвіці були в рази більшими, ніж навіть у Майданеку. Побачене глибоко запало в душу, відтоді Зіновій Толкачов присвятив своє життя пошукам сутності Голокосту.

Як і багато інших євреїв, він, можливо вперше, гостро відчув свою приналежність до єврейського народу, яку було важко відчути в часи сталінського СРСР.

Побачене й пережите справило надзвичайний вплив на його подальшу творчість. На відміну від більшості радянських авторів, головними персонажами малюнків Толкачова стають не героїзовані постаті вояків, а жертви.

Ті, про кого мало писали в офіційній літературі, кого зрідка зображували професійні художники, а якщо й зображували, то переважно для того, щоб демонізувати образ ворога.

"Єдиний". Серія "Освенцим", 1945 р. Художник звертається до образу "табірної Мадонни" з дитиною. 

Зіновій Толкачов показував інших людей  позбавлених волі, беззахисних перед катами, безпорадних у своєму відчаї, але нескорених, до кінця життя незламних.

Образ матері, яка, немов табірна Мадонна, тисне до своїх висохлих грудей немовля, є чи не найбільш показовим. Жінка зображена в момент боротьби між смертю і життям, однак вона ні на мить не забувала про найдорожче  жагу до життя.

Біль на малюнках Толкачова німий і беззвучний, адже за бетонні стіни таборів не проникав людський стогін і плач, і лише чорний жирний дим котив із труб крематорію.

Особливо експресивними є малюнки, створені на табірних бланках Аушвіцу. Коли після напруженої тяжкої праці в митця закінчувався папір, саме на них він творив далі. Знаряддями тоді здебільшого були простий олівець або вугілля.

"Визволення". Серія "Освенцим", 1945 р.    

Повоєнна життєва стежина Толкачова та доля його творінь стали воістину драматичними. В останні роки правління Сталіна та пізніше в СРСР переслідували т. зв. "космополітів" і "сіоністів". Людей, які своєю творчістю йшли врозріз з офіційними естетичними стереотипами.

А Зіновій Толкачов у кожному своєму малюнку все далі відходив від соцреалізму, створивши навіть цикл "Христос у Майданеку" з яскраво вираженими релігійними мотивами.

Тому у 1950-ті та в 1960-ті рр. його творчість було оголошено "релігійно-сіоністською", а малюнки часто вилучались органами держбезпеки. Лише наприкінці 1980-х їх почали повертати родині.

Майже все життя Зіновія Толкачова було тісно пов’язане з Україною. Помер він у Києві в 1977 р. Єврейська та українська часточки його душі були нерозривно пов’язані між собою. А Голокост, катастрофа європейського єврейства в роки Другої світової війни, змусила особливо гостро ідентифікувати себе.

"Се людина". Із серії "Христос у Майданеку". Один із найсміливіших образів автора. У центрі  постать Ісуса Христа в табірній робі з різноманітними вінкелями  трикутними нашивками, якими позначалася категорія в’язнів. Джерело: Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем"

Цінність робіт Зіновія Толкачова полягає насамперед у тому, що вони є свідченнями сучасника й з’явилися саме тоді, коли широкі знання про Голокост не були донесені до світової громадськості. Художник став одним із тих, хто першим пролив світло на трагедію і євреїв Європи, і всієї людської цивілізації.

Малюнки Зіновія Толкачова експонувалися в багатьох музеях світу, зокрема й в Меморіальному комплексі "Яд Вашем" (Єрусалим, Держава Ізраїль) та в Національному музеї історії України у Другій світовій війні (м. Київ).

Цьогоріч у музеї презентували 11 унікальних малюнків Толкачова зі збірок "Освенцим" та "Квіти Освенцима".

Це — данина пам’яті митцю і мільйонам жертв Голокосту.

Підбірку найяскравіших робіт Толкачова із серій "Майданек", "Освенцим" та ін. дивіться в розділі "Артефакти".  

---------------
Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії Шталагу-328

Забуті жертви війни. Убиті голодом радянські військовополонені (ФОТО)

"...І на радість не було сил". Спогади про війну та концтабори Анастасії Гулей

Аркадій Вайспапір - останній живий учасник повстання в таборі смерті Собібор

Ірен Немировськи - письменниця, яка народилася в Києві і загинула в Аушвіці

Екскурсія в музей "Аушвіц-Біркенау". Як жили і помирали в Освенцимі

Українці в "Аушвіці". Радянські, бандерівці і втеча Євгена Бендери 

Звільнення Аушвіца. Український рахунок

Дмитро Гайнетдінов
Провідний екскурсовод Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ).

Теми: XX сторіччя, Друга світова війна, Третій рейх, нацизм, євреї, Голокост, художники, мистецтво

Проект "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944" демонструється в "Українському домі" (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року. Вхід вільний
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter