Спецпроект

Як Чечетов у 2005 році являвся з повинною. ДОКУМЕНТИ

Покаянні свідчення голови Фонду держмайна є символом можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. А ще - символом того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Після Помаранчевої революції голова Фонду держмайна України в 2003-2005 роках Михайло Чечетов розповів слідчому відділу боротьби з економічними злочинами в центральних органах виконавчої влади МВС України про особоливості вітчизняної приватизації.

Свідчення Чечетова стали черговою можливістю для тодішнього голови МВС Юрія Луценка робити резонансні заяви для преси, але до суду справа так і не дійшла. Зараз Михайло Чечетов працює у Верховній Раді семафором, передаючи для депутатів-кнопкодавів волю адміністрації президента.

Чечетов як історик: "Голодомор організувала та ж нація, що й Жовтневу революцію"

Покаянні свідчення Михайла Чечетова цікаві не тільки тим, що напередодні 20-річчя Незалежності показують, як формувалися традиції приватизації великих активів молодої держави.

Явка з повинною голови ФДМУ - це ще й символ можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. І символ того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Михайло Чечетов - голова Фонду держмайна в часи прем'єрства Януковича і президентства Кучми

Явка Чечетова з повинною 25 серпня 2005 року стосувалася незначного приватизаційного епізоду - спроб соціал-демократичного (пам'ятаєте, була така партія - СДПУ(о)?) оточення Віктора Медведчука відчужити на користь ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ" державні дачі у Пущі-Водиці.

У протоколі явки з повинною і поясненні до нього чиновник повідомив, що під тиском впливового Медведчука був змушений приватизувати дачні будинки, але зумисне зробив це так, щоб "коли Медведчук В.В. перестане впливати на процеси в державі", у держави була можливість повернути це майно.

 
 
 
 
 
 

Через три тижні дрібний епізод із дачами для Суркіса і Медведчука обернувся свідченнями про найкрупніші історії роздержавлення - приватизацію "Криворіжсталі" та Нікопольського феросплавного.

В цих документах фігурують прізвища зятя президента Кучми Віктора Пінчука, а також колишніх бізнес-партнерів Ріната Ахметова і Сергія Тарути.

Чечетов виявився ще й знавцем історії. Він цінує гвардійську стрічку, а от Грюнвальдська битва для нього є "третьестепенными вопросами". Фото: focus.ua

Навряд чи читач дізнається з цих протоколів щось досі не відоме. Просто озвучена Олександром Бондаром версія про приватизацію "в інтересах найближчого оточення" президента набуває вигляду логічного продовження закладеної попередньою владою традиції.

 
 
 
 

Важко сказати, як ці свідчення вплинули на ставлення до Михайла Чечетова з боку його соратників. В будь-якому випадку робота для колишнього голови Фонду держмайна знайшлася:

2010 рік. Михайло Чечетов передає сигнали від виконавчої гілки влади законодавчій

.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.