Спецпроект

Як Чечетов у 2005 році являвся з повинною. ДОКУМЕНТИ

Покаянні свідчення голови Фонду держмайна є символом можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. А ще - символом того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Після Помаранчевої революції голова Фонду держмайна України в 2003-2005 роках Михайло Чечетов розповів слідчому відділу боротьби з економічними злочинами в центральних органах виконавчої влади МВС України про особоливості вітчизняної приватизації.

Свідчення Чечетова стали черговою можливістю для тодішнього голови МВС Юрія Луценка робити резонансні заяви для преси, але до суду справа так і не дійшла. Зараз Михайло Чечетов працює у Верховній Раді семафором, передаючи для депутатів-кнопкодавів волю адміністрації президента.

Чечетов як історик: "Голодомор організувала та ж нація, що й Жовтневу революцію"

Покаянні свідчення Михайла Чечетова цікаві не тільки тим, що напередодні 20-річчя Незалежності показують, як формувалися традиції приватизації великих активів молодої держави.

Явка з повинною голови ФДМУ - це ще й символ можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. І символ того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Михайло Чечетов - голова Фонду держмайна в часи прем'єрства Януковича і президентства Кучми

Явка Чечетова з повинною 25 серпня 2005 року стосувалася незначного приватизаційного епізоду - спроб соціал-демократичного (пам'ятаєте, була така партія - СДПУ(о)?) оточення Віктора Медведчука відчужити на користь ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ" державні дачі у Пущі-Водиці.

У протоколі явки з повинною і поясненні до нього чиновник повідомив, що під тиском впливового Медведчука був змушений приватизувати дачні будинки, але зумисне зробив це так, щоб "коли Медведчук В.В. перестане впливати на процеси в державі", у держави була можливість повернути це майно.

 
 
 
 
 
 

Через три тижні дрібний епізод із дачами для Суркіса і Медведчука обернувся свідченнями про найкрупніші історії роздержавлення - приватизацію "Криворіжсталі" та Нікопольського феросплавного.

В цих документах фігурують прізвища зятя президента Кучми Віктора Пінчука, а також колишніх бізнес-партнерів Ріната Ахметова і Сергія Тарути.

Чечетов виявився ще й знавцем історії. Він цінує гвардійську стрічку, а от Грюнвальдська битва для нього є "третьестепенными вопросами". Фото: focus.ua

Навряд чи читач дізнається з цих протоколів щось досі не відоме. Просто озвучена Олександром Бондаром версія про приватизацію "в інтересах найближчого оточення" президента набуває вигляду логічного продовження закладеної попередньою владою традиції.

 
 
 
 

Важко сказати, як ці свідчення вплинули на ставлення до Михайла Чечетова з боку його соратників. В будь-якому випадку робота для колишнього голови Фонду держмайна знайшлася:

2010 рік. Михайло Чечетов передає сигнали від виконавчої гілки влади законодавчій

.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.