Реконструкція бою УПА з НКВД під Львовом. ФОТО

За сценарієм, вояка УПА, якого захопили в полон енкаведисти, "звільняє" переодягнена в партизанів сотня НКВД, щоб дізнатися від нього інформацію, не отриману на допитах. Проте справжні партизани УПА розкривають перевертнів і зав'язується бій.

У Львові до 70-річчя створення Української Повстанської армії відбулося військово-історична реконструкція бою між підрозділами НКВД і відділами УПА.

Дійство проходило в лісопарку "Зубра". Подивитися на реконструкцію прийшло чимало львів'ян.

Всього в реконструкції взяло участь біля 80 членів Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".

Командир робить ранковий обхід

Учасники реконструкції були вдягнені у різноманітні військові однострої Другої світової - від радянських гімнастерок до німецьких кітелів та камуфляжних курток.

 Чота УПА

Також глядачі могли побачити й імпровізовану форму УПА.

 Шикування перед боєм

 Пряжка, перероблена з німецької. Орла зі свастикою викинуто, напис "З нами Бог" залишено. Це армійська пряжка (на пряжці СС був напис "Моя честь - вірність!")
Учасники реконструкції споряджають зброю
Повстанські розвідники

За сценарієм, вояка УПА, якого захопили в полон енкаведисти, "звільняє" переодягнена в партизанів сотня НКВД.

Напад на автомобіль з НКВД
 Повстанці ховаються за бронеавтомобілем НКВД (чомусь німецьким Sd.Kfz.222)

Мета переодягнених енкаведистів - щоб повстанець, відчувши себе серед своїх, видав ту інформацію, яку з нього не вдалося вибити на допитах.

 Повстанці у засідці
 Бій

Бійцям НКВД наче вдається задуманий план, проте справжні партизани УПА розкривають перевертнів і завязується бій, у який по черзі стягується підкріплення з обох сторін.

Рукопашний бій між повстанцями і переодягненими енкаведистами
 Тягнуть убитого повстанця
УПА контратакує

І хоч на боці енкаведистів була гармата і бронеавтомобіль, у цьому бою їм все ж не вдається здолати опір УПА.

Добиває пораненого енкаведиста

Повстанці забирають зброю з убитих ворогів...
 ...і тут на них знову нападають
 А це Острозький загін УПА в лісах Тернопільщини. 1943 рік. Фото з архіву ЦДВР
 Переможний салют
 Жінки і діти
 Обід у центрі Львова

Фото: Валерій ШМАКОВ

Дивіться також:

Танки в снігах. Реконструкція боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. ФОТО

Зброя та уніформа козака Дієвої армії УНР. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

У Південній Африці реконструюють Червону армію. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.