Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ

Україні того дня пощастило з напрямком вітру. Все могло бути значно гірше... 30 років тому за 100 км на північ від Києва сталася безпрецедентна в історії людства екологічна катастрофа. +ДАЙДЖЕСТ матеріалів "ІП" про аварію на ЧАЕС.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року в ході екпериментальних тестів на Чорнобильській АЕС відбувся неконтрольнований розгін 4-го реактора, що призвело до двох вибухів.

Вибухи зруйнували реактор і викинули в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Вітер поніс ізотопи цезію-137, стронцію-90, урану та інших елементів на північний захід.

Це врятувало Київ, Житомир і Чернігів від страшнішого.

Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів. Поступово утрачаючи свою невидиму загрозу, вона накрила значну територію континенту. Важкі ізотопи осідали на земну поверхню протягом перших кількох днів. Крім України, особливо сильно постраждала Білорусь.

Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часточок на висоті до 10 метрів в період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.

За словами науковців, для моделювання вони використали дані про кількість викинутого з реактора цезію-137 і тогочасні погодні умови, включно з рухом великих мас повітря.

Джерело: Лє Монд

ТАКОЖ:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

Інше за темою ЕНЕРГЕТИКА

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.