Європа, Культура, Революція

Уже виросла ґенерація просунутих, перспективних і "проєвропейських" архітекторів, готових принципово, арґументовано й обґрунтовано викорінювати "старйо" з вулиць і площ.

Світова історія геноциду. Лекція Нормана Наймарка

Геноцид – це частина людської цивілізації від самого її початку. Первісні роди, клани і племена винищували одне одного з тою самою жорстокістю, з якою й модерні нації намагаються ліквідувати групи тих, кого вони вважають за ворогів.

Як депутат Старух 100 років тому побив редактора Дем’янчука

...Коли у дверях з’явився Старух, Дем’янчук підбіг до нього: "І ти, мерзотнику, виступаєш проти мене..." Не закінчивши, він схопив Старуха за одяг і замахнувся ціпком. Депутатська історія 1910 року.

Революція на граніті: нас можна назвати циніками, які готові загинути за ідею

"Було багато нервів, бо перед цим в Китаї танками подавили голодування студентів на площі Тяньаньминь. Приходили КГБісти і казали, що довго терпіти не будуть і подавлять так само танками"

Українські націоналісти в підручниках незалежної України. 1991 — 2012

Упродовж 1991–2012 років непоодинокими були випадки, коли на зміст підручників впливали не досягнення історіографії, а політичні погляди очільника освітнього відомства. Проте загалом українська шкільна історична література поступово позбавляється радянських кліше і формує власний погляд на історію націоналістичного руху.

"Анексія: острів Крим"

"Анексія: острів Крим" містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.

Кузьма Дерев’янко. Українець, який поставив крапку у війні

Відомим на весь світ його зробив один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

"Пам’ятайте, що Ви є Українці...". Степан Федак і національна справа

У Львові кінця ХІХ – початку ХХ століття не було людини, яка б не знала цього видатного чоловіка, не хотіла б з ним потоваришувати чи навіть породичатися. Але чомусь про нього майже забули, а це дуже несправедливо з огляду на зіграну ним роль у житті краю.

Україна терористична: "неіснуюча організація" Валер’яна Осинського

У другій половині XIX століття після невдалого "ходіння у народ" розпочинається смуга революційного терору - не тільки у столиці імперії, але й і в провінційному тоді Києві. Вигадана "партія" зорганізувала два замахи з кривавими наслідками. Як це було.

Запорізький Гітлер-квест. Правда і неправда поряд

Невротичні афекти колективної пам‘яті, вікова деменція свідків, політичний тролінг, марновірність преси, нехлюйство пропаганди і брак точного історичного знання – саме це формує уявлення запоріжців про історію свого міста під німецькою окупацією. Якщо таке лікується, то тільки одним – верифікацією інформації.

Євген Михайлович міняє професію. Як російський ветеран виявився… командиром УПА

У Галузевому державному архіві СБУ зберігається архівна кримінальна справа на Басюка Євгена Михайловича. Із її сторінок постає образ аж ніяк не правовірного радянського патріота, якого несправедливо репресувала радянська влада.