92-річний олімпійський чемпіон Риму-1960 з греко-римської боротьби Іван Богдан у розмові з Максимом Розенко розповів, чому його батько працював бургомістром 11 сіл у Другій Світовій війні, як німецький комендант рятував місцеву молодь від вивезення до Німеччини і яким чином жорна сталінських репресій минули батька після того, як в їх село Дмитро-Білівка повернулася радянська влада
13 травня 2020 — Максим Розенко
Значення, яке "русини" мали під час формування 1-ї окремої Чехословацької бригади і для самого її існування, можна сміливо назвати вирішальним. Без русинів та українців, звільнених з ГУЛАГу, чехословацька частина до січня 1944 року не змогла б вийти за межі одного батальйону, залишаючись суто символічною одиницею
12 травня 2020 — Ігор Бігун
Гіркий історичний досвід України свідчить про те, що будувати майбутнє можна лише тоді, коли є спільне розуміння минулого. Українці є частиною європейської спільноти, і тому вирішення завдань майбутнього залежить від загальноєвропейської солідарності в питаннях осмислення нашої спільної історії
11 травня 2020 — Наталія Попович, Володимир Шейко
Після війни Петро Костянтинович, навіть у колі близьких, ніколи не підкреслював, що мав звання Героя Радянського союзу, хоча вся родина про це знала і вдома зберігалися його фото із зіркою Героя, а також фотографії з параду Перемоги.
7 травня 2020 — Богдан Івченко
За своє довге життя він витерпів чимало. Розкуркулення сім'ї, Голодомор 1932-33 років і німецьку окупацію, під час якої його за звинувачення в крадіжці карабіна ледь не приставили до стінки. Після війни лікарі поставили українцеві невблаганний діагноз – порок серця. Але після всіх цих поневірянь Віктор Цибуленко виступив на трьох Олімпіадах, виграв золоту і бронзову олімпійські медалі і ще понад півстоліття відпрацював на благо українського спорту.
6 травня 2020 — Максим Розенко
Він ще студентом захопився історією нашої країни і хотів написати книгу про німецьку окупацію України у часи Другої світової війни. І саме тоді сьогодні вже знаний нідерландський історик Карел Беркгоф зацікавився Бабиним Яром. У 2017 році він як експерт з історії Бабиного Яру офіційно долучився до роботи над проєктом створення Меморіального центру в Києві, а через рік разом із колегами презентував перші результати.
5 травня 2020 — Ірина Драбок
Життєписи багатьох вояків-петлюрівців і сьогодні невідомі широкому загалу. Та варто пам’ятати тих людей, які виборювали незалежність власної держави у буремні роки Української революції. Серед тієї когорти був і уродженець Старої Рафалівки, що на Рівненщині, Петро Смородський.
4 травня 2020 — Ігор Марчук
1 травня – День праці – належить до тих свят, які, попри «дорадянське» чи й «нерадянське» походження, на пострадянському просторі все ще міцно асоціюються з радянськими «червоними днями календаря» (як, скажімо, і 8 березня). У попередньому реченні аж надто багато радянського (хоча й з різними префіксами); проте не менше його і в символічних кодах, ритуалах і практиках святкування цього дня, який у масовій свідомості втратив первісний сенс боротьби за робітничі права та інволюціонував від Дня солідарності трудящих – до Дня садіння бараболі та смаження шашликів на природі. Та починалося все геть інакше…
1 травня 2020 — Богдан і Наталія Тихолози