Спецпроект

Відзначення пам'яті Миколи Руденка - по-владному і по-людськи

Нас цілком зіґноровано: в оргкомітеті лише чиновники, які навряд чи знають, яке значення має ця постать для України. Якби влада України керувалася його економічним ученням і етичними настановами - багато проблем уже було б розв'язано.

На боковій стіні будинку № 68 по вулиці Богдана Хмельницького в Києві влітку з'явилася меморіальна таблиця з написом:"У цьому будинку проживав відомий громадський діяч, правозахисник, голова Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Микола Данилович Руденко".

Ні років проживання, ні згадки, що Руденко ще й видатний письменник, економіст, Герой України... Ні вдова Раїса Руденко, яка живе в цьому будинку, ні Київська організація Спілки письменників, ні Наукове товариство імені Сергія Подолинського, ініціатором створення якого був М.Руденко, ні Київське товариство політв'язнів та жертв репресій не були запрошені на відкриття таблиці. І взагалі не відомо, чи було таке відкриття.

Щоправда, п. Раїса Руденко одержала була листа від Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА від 7 червня 2010 року за № 051-195з, що на виконання Указу Президента України від 31.10.2006 № 908/2006 "Про відзначення 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод" КМДА видала 11.03. 2008 р. розпорядження № 285 про встановлення меморіальної дошки.

Тим же листом повідомлено, що вшанування пам'яті визначних діячів здійснюється, як правило, лише однією формою увічнення (найменування вулиці чи встановлення меморіяльної дошки). Отже, клопотання НТП ім. С. Подолинського про перейменування однієї з сусідніх вулиць Мельникова, Воровського або Чапаєва на вулицю Миколи Руденка фактично відхилене.

Слід нагадати, що Президент В.Ющенко заздалегідь, ще 14 серпня 2009 року, підписав указ № 612/2009 "Про відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Руденка". Цим указом передбачено було створити оргкомітет з підготовки та проведення ювілейних заходів. Наукове Товариство імені Сергія Подолинського, яке створене було 3 березня 1999 року за ініціативою М.Руденка, радо запропонувало свої послуги і свої кандидатури до оргкомітету.

Але нас цілком зіґноровано: в оргкомітеті лише чиновники, які навряд чи знають, хто такий Руденко і яке значення має ця постать для України. Якби влада України керувалася його економічним ученням і етичними настановами - багато проблем уже було б розв'язано...

У Верховній Раді питання про вшанування М. Руденка порушив голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Але його проект постанови 7 липня було відхилено, питання зняте розгляду. Авжеж, Руденко - не їхній герой...

Отже, держава не збирається відзначати 90-річчя М.Руденка. Але, слава Богу, в нас уже є громадянське суспільство.

Так, Наукове Товариство ім. С. Подолинського, Український ПЕН-Клуб, Міжнародний благодійний фонд "Смолоскип", Київське товариство політв'язнів і репресованих 16 грудня проведуть у Київському міському будинку вчителя вечір під назвою "Монади Миколи Руденка". Початок о 18 годині.

До участі у вечорі запрошені - Євген Сверстюк, Левко Лук'яненко, Раїса Руденко, академік Микола Жулинський, професори Михайло Курик та Володимир Шевчук, письменник Іван Власенко. Вірші М.Руденка читатимуть Борис Лобода і Кирило Булкін, а пісні на його слова співатиме Олена Голуб. Покажемо фраґменти фільму Олександра Рябокриса "Українська Гельсінкська Група". Олександр Михайлюта презентує нову книжку М.Руденка.

Володимир В'ятрович: Не минуле псує українсько-польські стосунки, а маніпуляції ним

У польському публічному дискурсі останніх років дедалі частіше лунає твердження, що погіршення українсько-польських стосунків зумовлене "важким історичним минулим". Мовляв, саме невирішені питання пам'яті та інтерпретації подій ХХ століття неминуче тягнуть наші суспільства до конфлікту. Однак соціологія дає іншу картину.

Олексій Мустафін: Копальні свободи. Як золото зробило "каторгу імперії" вільною

Найбільший в історії золотий самородок – який важив більше 72 кілограми й отримав назву "Велком Стренджер" (тобто "Ласкаво просимо, незнайомець") - був знайдений Джоном Дісоном та Річардом Оутсом в лютому 1869 року. Обидва старателі народилися в Корнуоллі, але щастя посміхнулося їм на іншому боці планети, в Австралії.

Микола Бендюк: Тарас Бульба-Боровець у контексті подій на Поліссі 1940–1942 рр.

Одні з дослідників говорять, що Тарас Боровець був агентом НКВД, інші вважають його непогрішимим месією і додають йому багато вигаданих фактів. Як, наприклад, що він проголошував відновлення Незалежності України в Сарнах у липні, чи що в нього вже тоді було 10 тисяч козаків.

Наталія Денисюк: Історії поляків, які загинули за Україну

Виставка "Я був поляком – громадянином України" представляє 39 імен – 39 історій загиблих Героїв польського походження, які народилися й жили в Україні та стали на її захист під час російсько-української війни. Серед них – добровольці, мобілізовані, кадрові військові, учасники миротворчих місій, багато з яких стали на захист Батьківщини ще задовго до 2022 р.