Спецпроект

Відзначення пам'яті Миколи Руденка - по-владному і по-людськи

Нас цілком зіґноровано: в оргкомітеті лише чиновники, які навряд чи знають, яке значення має ця постать для України. Якби влада України керувалася його економічним ученням і етичними настановами - багато проблем уже було б розв'язано.

На боковій стіні будинку № 68 по вулиці Богдана Хмельницького в Києві влітку з'явилася меморіальна таблиця з написом:"У цьому будинку проживав відомий громадський діяч, правозахисник, голова Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Микола Данилович Руденко".

Ні років проживання, ні згадки, що Руденко ще й видатний письменник, економіст, Герой України... Ні вдова Раїса Руденко, яка живе в цьому будинку, ні Київська організація Спілки письменників, ні Наукове товариство імені Сергія Подолинського, ініціатором створення якого був М.Руденко, ні Київське товариство політв'язнів та жертв репресій не були запрошені на відкриття таблиці. І взагалі не відомо, чи було таке відкриття.

Щоправда, п. Раїса Руденко одержала була листа від Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА від 7 червня 2010 року за № 051-195з, що на виконання Указу Президента України від 31.10.2006 № 908/2006 "Про відзначення 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод" КМДА видала 11.03. 2008 р. розпорядження № 285 про встановлення меморіальної дошки.

Тим же листом повідомлено, що вшанування пам'яті визначних діячів здійснюється, як правило, лише однією формою увічнення (найменування вулиці чи встановлення меморіяльної дошки). Отже, клопотання НТП ім. С. Подолинського про перейменування однієї з сусідніх вулиць Мельникова, Воровського або Чапаєва на вулицю Миколи Руденка фактично відхилене.

Слід нагадати, що Президент В.Ющенко заздалегідь, ще 14 серпня 2009 року, підписав указ № 612/2009 "Про відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Руденка". Цим указом передбачено було створити оргкомітет з підготовки та проведення ювілейних заходів. Наукове Товариство імені Сергія Подолинського, яке створене було 3 березня 1999 року за ініціативою М.Руденка, радо запропонувало свої послуги і свої кандидатури до оргкомітету.

Але нас цілком зіґноровано: в оргкомітеті лише чиновники, які навряд чи знають, хто такий Руденко і яке значення має ця постать для України. Якби влада України керувалася його економічним ученням і етичними настановами - багато проблем уже було б розв'язано...

У Верховній Раді питання про вшанування М. Руденка порушив голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Але його проект постанови 7 липня було відхилено, питання зняте розгляду. Авжеж, Руденко - не їхній герой...

Отже, держава не збирається відзначати 90-річчя М.Руденка. Але, слава Богу, в нас уже є громадянське суспільство.

Так, Наукове Товариство ім. С. Подолинського, Український ПЕН-Клуб, Міжнародний благодійний фонд "Смолоскип", Київське товариство політв'язнів і репресованих 16 грудня проведуть у Київському міському будинку вчителя вечір під назвою "Монади Миколи Руденка". Початок о 18 годині.

До участі у вечорі запрошені - Євген Сверстюк, Левко Лук'яненко, Раїса Руденко, академік Микола Жулинський, професори Михайло Курик та Володимир Шевчук, письменник Іван Власенко. Вірші М.Руденка читатимуть Борис Лобода і Кирило Булкін, а пісні на його слова співатиме Олена Голуб. Покажемо фраґменти фільму Олександра Рябокриса "Українська Гельсінкська Група". Олександр Михайлюта презентує нову книжку М.Руденка.

Микола Бандрівський: День народження російської вченої як державне свято України

15 серпня наші колишні колеги в "русском мире" святкували День археолога. Як не дивно, частина українських археологів, також... Саме цього дня, 15 серпня, народилася дослідниця Трипільської культури московська вчена Тетяна Пассек. Я з повагою ставлюся до наукового доробку цієї московської дослідниці, але день її народження - 15 серпня, не мусить бути святом для українських археологів

Георгій Джахая: Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

Ксенія Рожак-Литвиненко: Соня Делоне - одеситка, художниця, модельєрка

Життя родини художниці було доволі трагічним. Брат загинув в радянській тюрмі на Соловках після п'ятнадцятирічного ув'язнення. Мати жила останні роки впроголодь, попри отримувані від дітей кошти. Будинок, отриманий Сонею в спадщину від родичів в Петербурзі, був націоналізований

Максим Майоров: Ще двадцять років тому Тайвань претендував на Туву

Конфлікт Тайпею з Пекіном не сепаратистський, а громадянський. Тайвань - вцілілий уламок Китайської Республіки (не плутати з Китайською Народною Республікою). Це як дві Кореї, тільки в менш паритетних пропорціях. Обидва Китаї претендують на всі території один одного. Але є нюанс. Китайська Республіка тривалий час вважала своїми всі володіння останньої маньчжурської династії імператорського Китаю. А це трохи більше, ніж сучасна КНР. Відмінності видно на карті