11 листопада 1917

Перший порятунок Києва

Особовий склад полку повернувся до "Гіппо-паласу" продовжувати перервані засідання. Ось такі українці: мітингували, засідали, сварились, перед зовнішньою загрозою організували добровольців, перемогли і повернулись засідати знову

Чи чули наші читачі про "Січневий заколот" 1918 року? В радянські час ці події називались "Січневим повстанням". Впевнені, що чули.

Саме у січні 1918 року українські козаки-добровольці під командуванням Симона Петлюри придушили більшовицький заколот на заводі "Арсенал".

Серед козаків був і Олександр Довженко. Той самий Олександр Довженко, відомий кінорежисер, який через десяток років зніме фільм "Арсенал", так би мовити, з протилежної барикади. Важко навіть уявити, які почуття були у режисера.

Але це була вже не перша спроба червоного бунту. Була і інша, про яку більшовики намагались не згадувати зайвий раз: 11-13 листопада (29-31 жовтня) 1917 року.

Серед обставин цілковитої анархії, 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. більшовики на чолі з Володимиром Леніним повалили Тимчасовий Уряд і захопили владу.

Центральна Рада не визнала більшовицького перевороту й осудила його. B Росії більшовики невдовзі здобули всю повноту влади, але в Україні, на Кубані й Дону зазнали поразки.

За кілька днів до більшовицького перевороту у Петрограді, 2 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1917 року в Києві почав роботу Третій всеукраїнський військовий з'їзд.

Понад дві тисячі делегатів та гостей зібралося в цирку Крутикова, що на Миколаївській вулиці. Цей цирк славився чудовою акустикою. Свого часу тут виступали всесвітньовідомі співаки Шаляпін та Собінов.

Учасники Третього українського військового зʼїзду на Софійському майдані
Учасники Третього українського військового зʼїзду на Софійському майдані

Дослідниця подій 1917 року Оксана Щусь у своїій брошурі "Всеукраїнські військові з'їзди" у 1992 році так описала початок зʼїзду:

"До приміщення цирку на Миколаївській вулиці, де мав відкритися військовий з'їзд, прибули солдати 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького і запросили делегатів на урочистий молебень на Софіївському майдані.

Там, крім солдатів українського полку, зібралися юнкери-українці шкіл прапорщиків та ще ряд частин Київського гарнізону, а також делегації від матросів Балтійського і Чорноморського флотів.

Туди ж прибула колона залізничників, зійшлося багато жителів міста. Від Софіївського собору і до Михайлівського майдану було все заповнене людьми.

Після молебну відбувся парад 1-го Українського полку"

По обіді 7 листопада (25 жовтня) перед делегатами виступив голова Українського військового генерального секретаріату Симон Петлюра і сповістив про переворот в Москві та Петрограді.

Він сказав, що серйозні події назрівають і в Києві, а, отже, є потреба на якийсь час перервати виконання своїх громадських обов'язків. Необхідно, щоб делегати "виконали свій обов'язок, як вояки".

Петлюра закликав делегатів зі зброєю в руках стати на захист Центральної Ради. Після короткого обміну думок з'їзд постановив зорганізуватись у полк.

Газетне повідомлення про створення полку з учасників Третього всеукраїнського військового зʼїзду
Газетне повідомлення про створення полку з учасників Третього всеукраїнського військового зʼїзду
Нова рада, 1917, 27 жовтня

"З'їздівський" полк обсадив центральний телеграф на Володимирській вулиці, захопив центральну пошту на Хрещатику, виконав ще кілька бойових завдань.

У Києві 11–13 листопада (29-31 жовтня) 1917 р. дійшло до зіткнення Штабу Київської Військової Округи, що далі підтримував Тимчасовий Уряд, більшовицьких військових частин і Українського полку, сформованого з делегатів 3 Всеукраїнського Військового З'їзду, що підтримував Центральну Раду.

На третій день боїв у Києві необхідність існування "з'їздівського" полку минула. Боротьба закінчилася поразкою російсько-більшовицького штабу, який виїхав на Дон, і придушенням більшовицького повстання.

Отож "особовий склад" повернувся на Миколаївську до "Гіппо-паласу" — кінного цирку Крутікова — продовжувати перервані засідання. Ось такі українці: мітингували, засідали, організували добровольців, перемогли комуністів і повернулись засідати знову. Нудно…

"Гіппо-палас" - кінний цирк Петра Крутікова, де засідав Третій всеукраїнський військовий зʼїзд. У квітні 1918 року тут же обиратимуть гетьманом Павла Скоропадського

B Україні більшовики мали мізерний вплив. Навіть у 1918 р. їх налічувалося тут 4–5 тисяч. Навіть у районах, де більшість населення були робітниками (Донецький вугільний та Криворізький залізорудний басейни, або Донкривбас), більшовики не мали серйозної влади.

Вони вороже ставилися до українського руху, вважаючи, що він підірве "єдність робітничого класу". Пізніше націонал-більшовик Микола Скрипник з гіркотою заявить: "Для більшості членів нашої партії Україна не існувала як національна одиниця".

Вкрай відверто висловлювався один з більшовицьких вождів в Україні Георгій Пятаков:

"Mи не повинні підтримувати українців, оскільки їхній рух невигідний пролетаріатові. Росія не може існувати без українського цукру, промисловості, вугілля, крупи тощо".

Ленін же був обережнішим політиком і тому висловив хитромудре твердження про право пригноблених націй на самоврядування, насправді проводячи протилежну лінію.

Конфлікт між більшовиками і Центральною Радою був невідворотним. Перші залпи українсько-більшовицької війни пролунали на вулицях Києва.

Микола Бандрівський: День народження російської вченої як державне свято України

15 серпня наші колишні колеги в "русском мире" святкували День археолога. Як не дивно, частина українських археологів, також... Саме цього дня, 15 серпня, народилася дослідниця Трипільської культури московська вчена Тетяна Пассек. Я з повагою ставлюся до наукового доробку цієї московської дослідниці, але день її народження - 15 серпня, не мусить бути святом для українських археологів

Георгій Джахая: Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

Ксенія Рожак-Литвиненко: Соня Делоне - одеситка, художниця, модельєрка

Життя родини художниці було доволі трагічним. Брат загинув в радянській тюрмі на Соловках після п'ятнадцятирічного ув'язнення. Мати жила останні роки впроголодь, попри отримувані від дітей кошти. Будинок, отриманий Сонею в спадщину від родичів в Петербурзі, був націоналізований

Максим Майоров: Ще двадцять років тому Тайвань претендував на Туву

Конфлікт Тайпею з Пекіном не сепаратистський, а громадянський. Тайвань - вцілілий уламок Китайської Республіки (не плутати з Китайською Народною Республікою). Це як дві Кореї, тільки в менш паритетних пропорціях. Обидва Китаї претендують на всі території один одного. Але є нюанс. Китайська Республіка тривалий час вважала своїми всі володіння останньої маньчжурської династії імператорського Китаю. А це трохи більше, ніж сучасна КНР. Відмінності видно на карті