Спецпроект

Про єврейський погром у Львові 1 липня 1941 року

Вже друге століття життя показує тенденцію, яку я чув від галичан: з Вас почали, а Нами закушували. З моєю позицією погодився нарешті Джон-Павло Химка, канадський дослідник Голокосту у Львові. Нарешті, коли на конференції в Берліні і після неї я запитав істориків: чи був би Голокост в Україні, як би не німецька нацистська ідеологія та агресія. Відповідали всі, запитання правильне, не був би!

Я отримав багато інформації і кінофотодокументів. Усі вони вражають жорстокістю місцевих маргіналів та праворадикальних бандитських елементів по відношенню до єврейського населення Львова.

Жодне з тих джерел не об'єднує ці криваві події з лихоліттям попередніх років і жорстокою антисемітською пропагандою німецьких нацистів, яку вони організували і спонсорували задовго до 1 вересня 1939 року в Європі і до 22 червня 1941 року.

Саме ця пропаганда доповнилась жорстокістю совєцької комуністичної тиранії 1939-1941 року, де на єврейський народ було вилито численні ріки брехні замішаної ще й на релігійному протистоянні.

У цих умовах простій людині зрозуміти, де правда, а де брехня, було тяжко. Винуваті українські лідери того часу, які не зробили практично нічого, аби спинити народний гнів простолюдинів, не зрозуміли що не можна вірити брехні пропаганди банди німецьких нацистських злочинців і комуністів, не взяли до уваги гуманітарні аспекти історії добросусідства і спостерігаючи лише за цими процесами, мовчки стали посібниками нацизму на якийсь час.

Але головними винуватцями були й залишаються німецькі нацисти і комуністи, бо саме їх протистояння стало одною з причин кривавої війни, яка спричинила Голокост євреїв і забрала життя десятків мільйонів жертв війни.

Світовій цивілізації був нанесений нищівний удар. Я ніколи не приєднаюсь до пропаганди, закладеної в репортажі про майстерно сплановані німецьким нацизмом погроми 1 липня не тільки у Львові, по всій окупованій території України, де говориться про українців як нацистських головорізів і не називаються основні винуватці: комуністична і німецька нацистська ідеологія як предтеча.

Нема їм виправдання і ніколи не буде, вони першочергові винуватці злодіянь, бо спонукали чернь до того. Український народ був втягнутий в цей процес масивною пропагандою, побудованою на брехні і напівправді.

У національному музеї Голокосту в Вашингтоні, США, цим засобам оболванювання народних мас німецьким нацизмом присвячений цілий зал документів. Український народ не має традицій знищення і поневолення інших народів, не має ворожості до будь-кого, в тому числі до євреїв — про це свідчить історико-культурна спадщина євреїв, яку по сьогоднішній день нищать ментально відсталі керівники влади, які продукують схеми нищення не тільки єврейської чи української спадщини, а навіть спадщини ЮНЕСКО, просуваючи хибні зміни до законодавства і є носіями антисемітизму.

Уже друге століття життя показує тенденцію, яку я чув від галичан: з Вас почали, а Нами закушували. З моєю позицією погодився нарешті Джон-Павло Химка, канадський дослідник Голокосту у Львові. Нарешті, коли на конференції в Берліні і після неї я запитав істориків: чи був би Голокост в Україні, як би не німецька нацистська ідеологія та агресія. Відповідали всі, запитання правильне, не був би!

Після цього з'явилась інша мотивація Голокосту від Тімоті Снайдера: Гітлер де бачив в євреях загрозу його ідеї створення Світової імперії під орудою німецького націонал-соціалізму, бо де євреї вміють єднати народи до протистояння диктатурам і унеможливлять Гітлера плани панування Світом.

Так чи інакше, засуджуючи злодіяння маргіналів-посіпак, ми повинні вчитись, як можна з людей зробити звірів, спонукаючи їх до цього звірячою пропагандою. Ми не маємо права відкинути на послугу нав'язаним ідеологічним протистоянням і розбрату, які на жаль ще по сьогоднішній день щедро спонсоруються — позитиви нашої спільної історії добросусідства з українцями та поляками.

Ми всі разом повинні зрозуміти, що в результаті весь Світ став учасником Голокосту, мовчки спостерігаючи знищення цілого народу, за що цілий Світ успадкував від тоталітарних режимів жорстоку деморалізацію суспільного життя, за що терплять брутально інфіковані сьогоднішні покоління.

Ми маємо це зрозуміти, і чим раніше тим скорше стане нам всім можливе світле майбуття. Не українці чи інші народи винуваті — антилюдські ідеології є чинниками Зла проти Людства.

Джерело: Форпост

Дивіться також:

Дж. Химка. "Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба"

Юрій Шимко. Відкритий лист до керівника інституції, де працює професор Химка

Дж. Химка. Відповідь Юрію Шимку

Сергій Рябенко. Слідами "Львівського погрому" Джона-Пола Химки

Кілька слів про джерела: відповідь Джону-Полу Химці

Українська міліція Львова: "бандерівська" чи "робітничо-селянська"?

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.

Олексій Мустафін: Фантазер-підпільник. Кого спалили на римській Площі квітів?

17 лютого 1600 року на римській Площі квітів привселюдно спалили колишнього ченця Джордано (в миру - Філіппо) Бруно Ноланського. За півтора тижні до страти суд інквізиції визнав його "нерозкаяним, завзятим і непохитним єретиком", позбавив його сану та відлучив від церкви.