Спецпроект

Єврейсько-українське питання: Праведники народів Світу

Як українські діти та підлітки рятували євреїв у найстрашніші роки.

Сім'я Мосякінс. В першому ряді Анюта і Берта
Сім'я Мосякінс. В першому ряді Анюта і Берта
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

У листопаді посол держави Ізраїль в Україні, Йоєль Ліон, сказав мені, що однією з найважливіших тем є увіковічнення українських Праведників народів Світу. Це українці, які рятували євреїв у роки Голокосту, за що отримали це високе звання.

Праведник народів Світу – одна з найвищих нагород людства, якою єврейський народ та держава Ізраїль висловлюють одвічну подяку тим людям, які ризикуючи усім рятували єврейські життя.

Якщо у Західній Європі за рятування Євреїв відправляли у концтабори, то у Східній Європі – одразу до ями разом з усією родиною. Тому кожна з цих історій, коли люди задля спасіння своїх друзів, сусідів, а іноді зовсім незнайомих, були готові віддати життя, неймовірно важлива для усього єврейського народу.

Три роки як ми з колегами-журналістами документуємо історії українських Праведників народів Світу. Згідно з даними Яд Вашем, Меморіального комплексу історії Голокосту в Єрусалимі, 2634 українця станом на 2019 рік отримали це почесне звання.

Нажаль, багатьох з них немає серед живих. І майже усі герої нашого проекту під час своїх героїчних вчинків були дітьми чи підлітками. Вони допомогали родинам переховувати євреїв, виводили їх за руку з гетто, носили їм їжу до схованок у полях, підробляти документи, тощо.

Стефанія Петрушка (Дідух) з села Трійця на Львівщіні, 14-літньою дівчиною багато разів стояла під дулом автомату німців, які шукали у їхньому селі євреїв, та відповідала, що їх родина нікого не переховує.

Стефанія Дідух (зліва)
Стефанія Дідух (зліва)
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

У цей час під будівлею затаїлися чотири брати Печеник – їх магазин пограбували під час погрому, а самі брати врятувалися милістю Господа та добротою родини Дідух, що прихистила їх.

86-річна Стефанія у інтерв'ю визнає, що ті кляті допити подарували їй хворобу серця на усе життя. Проте, врятованих Печеників тепер не четверо, а декілька десятків, разом з дітьми, онуками та праонуками братів, врятованих у Трійці.

"Яки не Ви, нас не було б", - пишуть вони у листах до Львова. Нажаль, минулого року Стефанія померла, бо онука, який опікувався нєю, забрали до армії.

Брати Печеник
Брати Печеник
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

Катерина Клебан – праведниця народів світу з Рава Руської. Це містечко у Галичині є всесвітньо відомим штетлом: в 1939 році половина його мешканців були євреями. Сюди приїздять сотні євреїв з усього світу, згадуючи своїх пращурів.

Катерина Клебан врятувала декілька єврейських жінок, за що отримала високе визнання від Ізраїлю, як Праведниці народів Світу. У рятуванні їй допомагала дочка, Марія Клебан (за чоловіком – Гнідець). У ті страшні роки єврейські чоловіки пішли до лісу, а жінок записали як членів родини Клебан.

Марія навчила свою єврейську подругу Шошану, за польсько-українською – Розалію, читати Отче наш. І коли дівчат забрали до СД на допит, Шошана почала читати українську молитву, і цим переконала німців, що вона є українкою. Марію допитували, переламуючи пальці дверима, і досі у неї є ці травми на руках.

 

Гнідець Марія у гостях в родини Шошани в Ізраїлі
Гнідець Марія у гостях в родини Шошани в Ізраїлі
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

Василь Назаренко з Вінниччини разом з батьками рятувати Анюту Мосякінс. Сестра Василя, Єфросинія, знайшла лише по опису та врятувала з гетто у Немирові дочку Анюти, Берту Мосякінс.

СД постійно проводили обшуки, тож мати з дочкою сховали у полі. Василь хлопчиком носив їм туди кожного дня їжу та воду. Він, як і усі члени родини Назаренко, визнані Праведниками народів Світу.

Сім'я Назаренків
Сім'я Назаренків
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

Ще один з наших героїв – Іван Вовкотруб, син хуторятина Григорія з міста Золочів. Це єврейське містечко, де з XVI століття мешкали євреї. Серед них – відомий равін маггід з Золочева, який 200 років тому написав один з найвідоміших нігунім у світі, автор державного гімну Ізраїль Нафталі Імбер, лауреат Нобелевської премії з хімії Роальд Хоффман.

У роки Голокосту тут загинули тисячі євреїв. На початку погромів багато сімей почали приходити до Григорія та Марії Вовкотрубів, у яких з усіма були чудові відносини. Одна з родин – це Кремніцери: Анхель та Нехама, та їх дочки Берта, Дора та Елла.

Іван Григорович разом з батьками допомогав переховувати декілька єврейських родин, та "пудрити мізки" німцям, щоб вони не знайшли втікачів від смерті.

Сім'я Кремніцерів із Золочева
Сім'я Кремніцерів із Золочева
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

Днями мені написала Стефанія Беріл Фокс з Нью Йорку. Вона шукала людей, які врятували її батька від неминучої загибелі у Голокості на Львівщіні.

Її родина, на прізвище Пік – з євреїв Золочіва. Знала їх імена та прізвище: Григорій та Марія Вовкотруб. Через google вона знайшла інформацію про наш проект, а вже ми допомогли їй з контактами Івана Григоровича.

Так, історії українських Праведників народів Світу зв'язують між собою континенти, сторіччя та родини. Кожна з історій - не лише про Голокост та дивовижне рятування, але й історія великої дружби, бо зараз товаришують вже діти та онуки Праведників. І це – найкращі приклади того, як завжди залишатися Людиною, перш за все, не перед іншими, а перед Господом Богом та самим собою.

Давид Пік із матір'ю
Давид Пік із матір'ю
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

P.S.

Високе звання Праведника народів Світу отримують лише за рятування євреїв у роки Голокосту. Хоча є приклади, коли на Україні рятували євреїв і від погромів. Є навіть так звані "погромні ікони", які українці у XIX сторіччі давали своїм єврейським сусідам, якщо чули що наближаються чорносотенці.

Євреї ставили ці ікони у вікна та вішали на двері, і погромщики миналі ці єврейські хати, думаючи, що у них живуть християни. У 1905 році студент Микола Блінов вийшов до натовпу у Житомирі, намагаючись зупинити погром. Його вбили першим.

Під час справи Бейліса священик Олександр Глаголєв, духовник родини Михайла Булгакова, був запрошений як спеціаліст з давньоєврейської віри дати свідчення щодо звинувачень.

Марія Єгоричева, дружина Сергія Глаголева, сина священика Олександра Глаголева. Праведниці народів Світу, рятувала у Києві євреї від Бабиного Яру
Марія Єгоричева, дружина Сергія Глаголева, сина священика Олександра Глаголева. Праведниці народів Світу, рятувала у Києві євреї від Бабиного Яру
Фото надане проектом Слово Праведника з архівів родин Праведників народів Світу та врятованих під час Голокосту

Своїми свідченнями у підтримку євреїв він зупинив погром у Києві. А вже його діти стали справжніми Праведниками народів Світу, рятуючи євреїв у окупованому Києві.

І хоча ці герої не можуть називатися Праведниками народів Світу, вони є такими згідно з Талмудом. Там благочестиві не-євреї вважаються Праведниками, "хасідей умот а-олам", ‏חסידי אומות העולם, які отримають вічне життя у найкращому зі Світів, за свої добрі вчинки та людяність.

Едуард Андрющенко: КГБ УРСР про візит принца Філіпа до Києва

Філіп, герцог Единбурзький, який помер 9 квітня 2021 року, майже півстоліття тому відвідав Київ. Це був перший в історії візит члена британської королівської родини в Україну. 5-9 вересня 1973 року українська столиця приймала чемпіонат Європи з кінного спорту. Філіп не лише був відомим шанувальником цього виду спорту, а й очолював світову федерацію. Взяти участь у змагання прибула і його донька - принцеса Анна

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: дні коротшають, а погода холоднішає

Море не виказує охоти замерзати навіть за тихої погоди. Сьогодні знову сильний східний вітер. Скидається на те, що доведеться тут іще затриматись. Тяжко, тяжко, але жити можна – а це вже щось. Не сильно здивуюся, якщо доведеться чекати тут до травня.

Володимир Володько: Храм гетьмана та короля

Є на мапі України місця, що уособлюють собою точки біфуркації нашої історії. Саме там в певний момент відбуваються події, що змінюють майбутнє. Не надто часто вони залишають по собі видимі сліди, на які ми можемо поглянути крізь час. Більш ніж три століття тому на території сучасного села Дігтярівка на Чернігівщині сталася епохальна для України зустріч гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ. Нам дуже пощастило, що до наших днів зберігсянімий свідок тих подій – Покровська церква. Але чи житиме вона в майбутньому? Сьогодні це залежить від здатності світської та духовної влади захистити та відновити пам’ятку.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Потепління

Два дні стояла навдивовижу тепла погода, небо оповите хмарами, сніжить, вітер легенький. Вчора вночі хмари розійшлися під південним вітром, а сьогодні зранку всюди навкруг нас відкрите море. Розчаровує, що крига уперто не хоче затримуватися; з іншого боку можна припустити, що вода все одно поступово охолоджується, тож щодня кризі утворюватися дедалі легше: сонце, здається, геть утратило сили, та все ж десь опівдні його промені все одно трохи прогрівають поверхню води.