«Буде нам з тобою що згадати» - про "невідомого" автора популярної пісні

Під час річниці Революції гідності знову багато разів звучала пісня "Буде нам з тобою що згадати". Пісня УПА, записана в Заліщицькому районі Тернопільщини у 1958 році. Без зазначення авторства слів і мелодії.

Друге життя пісня отримала у 1999 році завдяки спільній обробці Скрябіна й Тараса Чубая в проекті "Наші партизани". За понад 20-ть років "народна творчість" породила версію, що автором слів є Олесь Бабій (написав гімн ОУН, тепер відомий, як "Марш нової армії")

У дійсності справжній автор пісні відомий....

Вперше цей вірш, під назвою "Післяслово", опубліковано у журналі таємного Пласту "Дорога" за 1943 рік (журнал виходив легально, як видання для молоді).

 

В оригінальному тексті є ряд відмінностей, наприклад не "після довгих, збавлених ночей", а "після диких, спалених..." . А первинне "задуднять навколо видноколи" стало "і почуєш грізну борню волі". "Де руїни між пухмурих трав" тепер співаємо як "Крізь руїни сіл, дерев і трав".

Автором вірша є Юрій Буряківець, який народився у 1922 році в Чорнобилі. На момент публікації вірша він мав лише 21 рік, встиг стати членом ОУН. За участь в русі опору відсидіти пів року в гестапо і бути вивезеним на примусові роботи до Німеччини.

 

Перша відома збірка поезій Ю.Буряківця вийшла лише у 1946 році. Можливо він сам і є автором музики, бо відомо ще як мінімум 20 пісень на його вірші, без зазначення авторства мелодії (мелодії, правда, теж невідомі, є лиш тексти).

 

Мешкаючи десятки років в еміграції, у Нью-Йорку, Юрко видасть низку поетичних збірок і романів. Дожив до страшної катастрофи у його рідному Чорнобилі та до незалежності України.

Помер у 1996 році, за три роки до того, як один з його перших віршів стане однією з найбільш люблених пісень сучасної української молоді.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.

Володимир В'ятрович: Як російська пропаганда проти України діє на Заході

Коли Американська асоціація бібліотек назвала нашу з Любомиром Луцюком книгу про УПА "Ворожі архіви" серед найкращих історичних публікацій 2023, для мене це було не просто особистим здобутком. Мені здавалося, що нарешті змінюється ставлення до УПА в західній академічній спільноті. Але, здається, я переоцінив бажання багатьох зрозуміти складне минуле і відмовитися від простих схем, які продовжує просувати Кремль.

Олексій Макеєв : Станція Z - це сьогодні Росія

4 печі, 1 газова камера та майданчик для розстрілів. Місце страти та одночасно крематорій. Нацистська практичність геноциду. Цинічна назва цього місця посеред концтабору Заксенгаузен - "станція Z". Z - остання літера німецького алфавіту. Станція Z - остання станція десятків тисяч життів. Та кінцева зупинка людської гідності. Поїзд далі не їде - людина глибше не падає.