Закликаємо консолідувати зусилля задля втілення українського державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру

21 жовтня 2020 року відбулася зустріч Ініціативної Групи "Першого грудня" з Робочою групою з розробки концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

 

На зустрічі обговорили ситуацію, яка склалася навколо проєктів меморіалізації Бабиного Яру. 

Ініціативна група ознайомилася з Концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Цю Концепцію у 2017-2019 рр. розробила група українських вчених на виконання розпорядження Кабінету міністрів України та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Проєкт отримав схвальні відгуки української та міжнародної наукової спільноти.

Сутністю цього українського державного проєкту є створення модерного музейно-меморіального комплексу, який стане одним із просторів консолідації українського суспільства і  акцентуватиме увагу передусім на цінностях, а не лише на історичній інформації. Концепція спирається на переконання, що Бабин Яр є частиною української історії і його меморіалізація – справа української держави, зокрема українського громадянського суспільства.

За її здійснення відповідальні представники суспільства – український уряд та депутати Верховної Ради, обрані у демократичних виборах – як на загальноукраїнському рівні, так і місцевих виборах.

Музейно-меморіальний комплекс включатиме в себе:

  • ландшафтний меморіальний парк "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" (територія розстрілів, поховань та знищення трупів жертв під час нацистської окупації; територія навколишніх кладовищ; зону Куренівської катастрофи 1961 р.; природний заповідник Кирилівський гай);
  • Український музей Голокосту, в якому трагедію Голокосту буде представлено у масштабах цілої Європи з українського погляду, тобто з урахуванням особливого історичного досвіду України у ХХ сторіччі;
  • Меморіальний музей Бабиного Яру, присвячений, насамперед, долям усіх воєнних та повоєнних жертв Бабиного Яру та боротьбі за пам'ять про них.

У заяві Ініціативної групи "Першого грудня", оприлюдненій 13 жовтня ц.р., прозвучав заклик до суспільства активно підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації і тим самим визнати Бабин Яру частиною нашої спільної історії.

У відкритому листі українських вчених та громадських діячів, оприлюдненому у травні, наголошувалося на тому, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур

Ініціативна група "Першого грудня" та Робоча група закликають консолідувати зусилля громадянського суспільства і посилити тиск на представників української влади задля втілення українського державного проєкту в життя.

З цією метою пропонуємо громадським організаціям та громадянам звертатися з відповідними запитами до народних депутатів України та новообраних депутатів Київської міської ради.

Освітнім та науковим установам рекомендуємо включити до своїх заходів упродовж наступного року, на який припадають 80-ті роковини Бабиного Яру, системне обговорення цієї трагедії як частини української історії і привернути увагу до місць пам'яті в різних регіонах України (зокрема, звернутися до тематичного інтерактивного ресурсу).

Представникам ЗМІ пропонуємо інформувати про український державний проєкт та різні його складові.

Консолідуючи наші зусилля, ми прагнемо створити загальнонаціональну платформу, яка могла би об'єднати усі зацікавлені сторони і була би майданчиком для конструктивної співпраці усіх державних, наукових, освітніх, громадських, політичних, національних, релігійних, благодійних, медійних організацій та окремих діячів, зацікавлених у втіленні української державної концепції.

Дорж Бату: Голодомор. Різні народи – одна історія

Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам’ятає свою батьківщину. Те, що пам’ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації на території сучасної Бурят-Монголії, котра почалась на початку 1930-х років.

Маріанна Душар: День Подяки з українським смаком

День Подяки – Thanksgiving – одне із улюблених свят американців, не залежно від їх походження. І американські українці – не виняток. Однак, кожна хвиля еміґрації сприймала це свято по різному. Одні охоче переймали традицію своєї нової батьківщини, інші ж до останнього опиралися, вважаючи її загрозою їхній українській ідентичності. В чому ж загроза, і що змогли додати українці до традиційного американського свята? До Дня Подяки ми зробили невелику оповідь про традиції свята в родинах української діаспори третьої хвилі.

Іван Синєпалов: “Бога ради, подбайте про наших близьких”

Ці свої останні слова капітан Роберт Скотт виведе тремтливою рукою у щоденнику 29 березня 1912 року. Але до того ще дуже далеко, бо сьогодні – тільки 25 листопада 1910, Скотт тільки-но збирається покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Національний музей Революції Гідності: Звернення Музею Майдану щодо спроб його дискредитації

Звинувачення у розкраданні коштів – річ дуже серйозна, в таких справах не можна бути голослівним, нечітким, а заяви в дусі “є підстави припускати” – взагалі з методички провокатора-початківця.