Обшуки у Національному музеї Революції Гідності. ЗАЯВА

За два дні до річниці Майдану затемна слідчі СБУ та поліції увірвалися додому до генерального директора Ігоря Пошивайла, потім до офісу, щоб “знайти” документи щодо будівництва Меморіалу Небесній Сотні, доступні онлайн – на платформі публічних закупівель Prozorro.

 

Слідчі висувають обвинувачення в тому, що не здійснювалися роботи із спорудження меморіалу, на які підрядник отримав фінансування. Утім – півтора роки тому на початку планованих робіт їх проведення було заборонено за рішенням Печерського районного суду Києва за поданням Генеральної прокуратури! Досі арешт ділянки Генпрокуратура не зняла, а продовження робіт загрожує кримінальним покаранням.

З другого боку, інші правоохоронні органи починають кримінальне переслідування музею за виконання рішення суду та приписів прокуратури.

Упродовж двох років музей системно інформує органи влади та громадськість про ситуацію, яка склалася, але на такий результат розгляду наших звернень про потребу увічнення пам'яті про Героїв Небесної Сотні ми не сподівалися.

Команда Музею Майдану не припиняє роботу по організації подій на вшанування Революції Гідності, хоч і перебуває під моральним тиском через обшуки.

Дякуємо журналістам і громадськості за оперативну підтримку. Боремося!

Ігор Бігун: Постріл у потилицю. Як Росія продовжує радянські традиції політичного терору

Політичні репресії — неодмінна ознака всіх диктатур і недемократичних режимів. Бувши в обіймах Раднського Союзу, Україні довелося сповна випити чашу державного терору, штучного голоду, масових арештів, розстрілів, депортацій і каторжної праці в концентраційних таборах. Нинішня путінська Росія війною намагається знову підкорити нашу країну, щоб за допомогою ув’язненнь, катувань і розстрілів змусити зректися свого єства.

Олександр Зінченко: Титани і суперечності

15 травня 1990 року – 35 років тому – зібрався той склад Верховної Ради України, який проголосив Незалежність. І мало хто з тих, хто буде голосувати за Акт 24 серпня 1991 року міг би сказати, що очікував цього так швидко. Дехто – не очікував взагалі, але проголосував. Як так сталося?!

Тарас Стецьків: Як я став Народним депутатом України першого скликання

У 1990 році мені судилось долею вперше стати Народним депутатом України. У другому турі голосування у Мостиському виборчому окрузі номер 275 я отримав трохи більше як 300 голосів переваги над відомим політвʼязнем Іваном Гелем. Він набрав 41 тис 100 голосів, а я – 41 402 голосів. Мені тоді було повних 25 років і в тому скликанні Верховної Ради України я став одним з наймолодших депутатів.

Олександр Білоусенко: Я був членом КПРС не з ідеологічних переконань, а в силу обставин

Особливо протидія моїм зусиллям посилилися після оприлюднення моєї передвиборчої програми, в якій один із пунктів передбачав «…активно добиватися: переведення республіки на економічну самостійність і політичний суверенітет…»