Петлюра в кіно

Іконографія Петлюри слабко вивчена (і ще менше представлена публічно). Насамперед тому, що українські державні архіви в радянські часи сформовано як інституції цензури, а не збереження пам'яті. За рідкісним виключенням колекції держархівів відображають не історичний процес в усій його тяглості, а радше історію цензурних втручань в нього.

 
Позаду у характерному білому морському кашкеті – Святослав Шрамченко. За публікою – мури навколо Софійського собору 
Кадр із фільму "Рolonia Restituta"

Кінохроніки, що зафіксувала би історію української революції 1917-1920 років з української оптики, на жаль, не існує. Україна втратила тоді незалежність, а отже – право формувати власний історичний наратив. Тому за нас це зробили інші.



Переможці

В одному випадку – більшовики, які представили Українську революцію бандитським і антисемітським заколотом. Цей наратив доручили втілити в кіно талановитому режисеру Леоніду Могилевському в хронікальній монтажній стрічці "Документи епохи" (1928).

Завдяки його іронічному погляду навіть крізь полум'яні гасла титрів прозирала українська державотворча енергія, на тлі котрої більшовицькі герої тьмяніли. Ми показували "Документи епохи" минулого року з нагоди 100-річчя УНР.

В іншому випадку свій кінонаратив Української революції представили поляки. Юзеф Блешинський того ж 1928 року створив стрічку "Polonia Restituta" на багатющому хронікальному матеріалі, чи не третина якого зафільмована в Україні.

На відміну від більшовицького, польський наратив створено з повагою до української державності, можливо навіть з більшою, ніж вона в 1920 році заслуговувала: Армія УНР в цей час уже мало скидалась на регулярну армію, а державні інститути майже не працювали.

В обох фільмах чимало кадрів з Петлюрою.

 
Українські та польські старшини і урядовці на спільному молебні. Станіславів, початок липня 1920 року 
Кадр із фільму "Рolonia Restituta"

І якщо в "Документах епохи" в сцені проголошення 4 Універсалу на Софійській площі в Києві Петлюра енергійний і рвучкий, хоч і тьмяніє поруч з імпозантним павичем Винниченком, з яким змагається за владу в Директорії, то в "Полонії" ми бачимо вже доволі втомлену, змарнілу людину, далеко не ровню польським генералам у французьких обладунках.

Петлюра був людиною фізіогномічно радше неприємною, з асиметричним нервовим лицем. Але для мене досі лишається загадкою де він брав сили боротися за українську державність навіть тоді, коли всі навколо вже кидали цю справу як безнадійну (і один із перших – Винниченко).

Непоказний, неспівмірний викликам часу чоловік (на чолі ще менш свідомого викликів народу), який з подиву гідним завзяттям ішов до мети, яку ми тільки зараз усвідомлюємо не як його персональну, а нашу спільну.

"Рolonia Restituta" ми покажемо сьогодні о 20.00. Це буде українська прем'єра стрічки в живому музичному супроводі.


Дивіться також: 1920. Армія УНР у польському фільмі "Polonia Restituta"

Ігор Пошивайло: Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полярне вбрання

Недоліки нашого одягу – річ суто технічна, і обговорюємо ми її надто часто, щоб зараз детально розписувати; але за результатами цього нового дослідження наших арктичних попередників можу з задоволенням зазначити, що стає дедалі очевиднішим, що наше вбрання – найкраще з усіх, що будь-коли створювали для такої мети. Єдиний виняток – можливо, для весняних мандрів краще годилися б шкури, але ця альтернатива нам не доступна. Попри це, ми постійно вносимо дрібні вдосконалення

Олександр Алфьоров: З Днем народження, гривне!

25 років тому – 2 вересня 1996 р. до обігу, на зміну гіперінфльованим купонам, прийшла гривня. Але історія наших грошей почалась задовго до того! Слово «гривня» - похідне від слова «гривна», яке походить від слово "грива"/"шия" і позначало срібний обруч, який носили на шиї і який мав свою вагу.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: «Жулік» знайшовся

Повертаючись, вони побачили собаку, який ішов по крижині з півночі. Тварина помчала до них, вистрибуючи на радощах. Тоді вони збагнули, що це наш давно загублений Жулік. На гриві в нього запеклась кров, а від нього самого сильно відгонило тюленячим жиром: шлунок набитий, але, судячи з гострого хребта, цей стан для нього радше незвичний; у денному світлі він видається здоровим та сильним і він явно дуже радий повернутися додому.