Щоденник Скотта: сьогодні мій день народження

Неперевершений тюленячий суп Кліссолда, смажена баранина, порічкове желе, фруктовий салат, спаржа і шоколад – таким було меню. Із напоїв у нас крюшон із сидру, склад якого так і лишився для нас загадкою, трохи хересу та лікеру

Від редакції: 25 листопада 1910, британський капітан Роберт Скотт тільки-но збирався покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Із люб'язного дозволу перекладача "Історична правда" публікуватиме щоденникові записи керівника британської експедиції, що розміщуються на Фейсбук-сторінці "Полярний щоденник капітана Роберта Скотта".

 

Четвер, 1 червня

Всю ніч дув сильний вітер, пориви до 72 миль на годину; анемометр збивався 5 разів; температура +9ºF. Зранку вітер і далі дме. Випадково виявили, що ці сильні вітри сприятливо впливають на нашу вентиляційну систему.

Вогонь і сам по собі гарний вентилятор: він забезпечує циркуляцію внутрішнього повітря та приток свіжого; недолік його як вентилятора полягає у тому, що він витягує повітря зсередини тільки з нижніх шарів.

Наша вентиляційна система використовує звичайну вогневу тягу, а завдяки правильно проробленим отворам у димарі вона також витягує забруднене повітря і з вищих шарів. Здається, така система використовується вперше.

Наробити отворів у димарі – крок відповідальний, адже очевидно, що будь-який збій у тязі може призвести до задимлення всієї хатини. Оскільки цього досі не траплялося, можна зробити висновок, що у трубах завжди гарна тяга, усе завдяки їхнім винятково великим розмірам та висоті зовнішньої труби димаря.

При вітрі ця тяга значно збільшується, а при сильних вітрах вона була б занадто сильною для наших печей, якби не послаблювалась вентиляційними отворами.

Отже, за таких обставин рівень тяги автоматично зростає, а оскільки сильний вітер зазвичай супроводжується помітним зростанням температури, то цей зріст трапляється у найбільш відповідний час, коли в іншому випадку в хатині ставало б надто душно.

На практиці це означає, що, попри велике населення хатини, куховарство та куріння, повітря всередині майже завжди лишається теплим, ніжним і свіжим.

Навіть у найкращих пристроїв зазвичай є недоліки, і я не даремно кажу "майже". Винятки у цій справі трапляються тоді, коли повітря назовні тепле і спокійне, а треба розвести вогонь на кухні, наприклад, рано вранці.

За таких обставин доводиться ненадовго закрити вентиляційні отвори і, якщо в цей час кухар наміряється приготувати нам сніданок на пательні, нам скоро стає відомо про цей намір.

Такі збіги досить рідкісні і недовготривалі, адже, коли вогонь уже розведено, то отвори можна знову відкрити, і тоді полегшення настає майже миттєво.

Такий гарний стан повітря в хатині буде важливим чинником у питанні збереження здоров'я.

Сьогодні упорядкував клички поні; треба доручити Дрейку встановити зв'язок зі "справжніми" кличками, відповідно до угод зі школами [Офіційно поні були названі на честь шкіл, які оплатили їхню покупку, однак моряки полюбляють роздавати прізвиська і їхній неофіційний гумор прижився краще].

Клички такі:

Джеймс Піґґ – Кіоган;

Бонз – Крін;

Майкл – Кліссолд;

Снетчер – Еванс (п.о.);

Єгу;

Китаєць;

Крістофер – Гупер;

Віктор – Боверс;

Сніппетс (глодун);

Ноббі – Лешлі.

П'ятниця, 2 червня

Вітер і досі сильний. Вчора зрання перестало заносити сніг, важко пояснити чому. Вночі небо проясніло, а сьогодні зранку було добре видно смужкове сяйво на N і ледь помітно – аркове сяйво на сході. На подив, температура залишається високою, близько +7ºF.

Метеорологічні умови геть незбагненні.

 

Субота, 3 червня

Вчора вночі вітер ущух, але о 4 ранку раптово розігнався від нуля до 30 миль на годину. Майже миттєво, не більше як за хвилину, температура зросла на 9 градусів.

На моїй пам'яті це найдивовижніший і найцікавіший приклад зростання температури під південним вітром. Це справді важко пояснити, хіба що можна припустити, що під час штилю шар холодного повітря коло поверхні надзвичайно тонкий і температура в ньому стрімко інвертується.

Коли здійнявся вітер, небо над головою було ясним, як ніколи: сузір'я блискучі, а Чумацький Шлях подібний на яскраву смугу полярного сяйва.

Вітер тривав весь, тож назовні було неприємно. Вийшов на прогулянку по суші; було темно, скелі чорні, на них зовсім мало снігу; засипані снігом старі відбитки ніг у м'якому піщаному ґрунті виділялись білими плямами на чорному тлі. Копирсався у харчовій статистиці.

Щойно Сімпсон у рамках нашого звичного циклу лекцій розповів нам про свої прилади. Я вже ці прилади описував, тож коментувати тут особливо нічого; пояснення його бездоганно ясні.

Проводячи аналогію до спроб здійснювати наукові спостереження, коли застосовувані засоби впливають на предмет дослідження, він досить дотепно нагадав, що неможливо виміряти довжину брюк, просто нахилившись і поглянувши на них!

Він описав такі прилади:

Зовнішній (біметалевий) термограф;

Внутрішній термограф (спиртовий): спирт у спіральній маленькій свинцевій трубці – плавучій посудині.

Електричний самописний анемометр: кулачковий механізм із контактом на колесі; уповільнювальний пристрій, інерція колеса.

Анемометр Дайнса: парабола на зануреному поплавці.

Самописний флюгер: металеве перо.

Магнітометр: горизонтальна сила вимірюється у двох напрямках, вертикальна – в одному; пристрій синхронізації.

Прилад для вимірювання змін потенціалу на термографі на кулі: вимірювання різниці, визначення місця розташування, див. раніше.

Сімпсон – ладний працівник, ладний науковець і ладний лектор.

 

Неділя, 4 червня

Гарний тихий день. Опис цієї типової неділі матиме такий вигляд: сніданок. Пів години чи щось близько того на вибір гімнів та підготовку до служби, поки в хатині прибирають.

Служба: гімн, ранкові псалмоспіви, ще один гімн, молитви причастя та літанії, заключний гімн і особлива молитва. Вілсон задає ноту, з якої слід починати гімн, а я намагаюся повторити за ним із сумнівним успіхом! Після церкви чоловіки йдуть на заняття зі своїми поні.

Сьогодні Вілсон, Боверс, Черрі-Гаррард, Лешлі і я почали будівництво нашого першого "іглу". Маємо зовсім різні точки зору щодо того, яким знаряддям найкраще вирізати снігові блоки.

Черрі-Гаррард узяв ніж, який Лешлі зробив за моєю розробкою, Вілсон – пилу, а Боверс – велику кельму. Я схильний думати, що ніж буде найбільш дієвим, але інші поки що цього не визнають.

Наскільки можна бачити вже зараз, цьому ножу потрібне довше руків'я, значно грубіші зубці та, мабуть, тонше лезо.

Мусимо займатися будівництвом таких хатин, аж поки не станемо в цьому вправними. Певен, це мистецтво нам пригодиться.

Ми уклали тільки три шари блоків, коли настав час чаювання, а після нього світла вже було недостатньо.

Недільне пообіддя для нас означає "вилазки".

Побігав на лижах по крижині. Після нещодавніх вітрів поверхня бездоганна аж до Неприступного острова.

Тут і, поза сумнівом, у багатьох інших місцях уздовж берега, перший тиждень червня можна вважати часом, коли липкі кристали солі вкриваються снігом і поверхня стає придатною для полозів. За островом шар снігу і досі тоненький, заледве покриває крижані квіти, поверхня досі погана.

З південного боку острова стався невеликий обвал: на крижину звалились сім-вісім кам'яних брил завважки в пару тонн – цікавий приклад можливості транспортування по морській кризі.

Понтінг пішов фотографувати айсберги зі спалахом. Будучи на південь від острова, коли він своїм огромом закривав від мене фотографа, я бачив спалахи магнієвого світла, напрочуд подібні до блискавки.

Це сяйво освітлює небо і, очевидно, предмети на величезній відстані від камери. Його цілком можна використовувати у сигнальних цілях, пропоную провести відповідні експерименти.

N.B. – Магнієвий спалах як сигнальний пристрій улітку.

Схопили сьогодні ще одного тюленя-крабоїда; він підійшов до айсбергів.

 

Понеділок, 5 червня

Весь день вітер з S., небо хмарне, а повітря туманне з кристалами снігу. Температура поступово підіймалася і вночі дійшла до +16ºF. Усе вказує на надходження хуртовини, яка щось так і не йде. Та чим обернеться ця надзвичайно висока температура – Бог його знає. Пішов погуляти по скелях і виявив, що там тепло і душно.

Тейлор підготував доповідь про глетчер Бердмора. Він доклав серйозних зусиль, щоб обробити усю доступну інформацію; стосовно криги він вказав, що схили його помітно більш пологі, порівняно з глетчером Феррара.

Якщо розсілин справді так багато, як кажуть, то, мабуть, рух глетчера дуже відчутний. Схоже, є три ділянки, щільно вкриті розсілинами, де глетчер стиснутий і крутосхилий.

Стосовно геології він розповів про знайдене каміння та нерозв'язані проблеми. Породи підніжжя на півночі – червонуваті та сірі граніти та видозмінені сланці (можливо, зі скам'янілостями).

Гора Хмаротворець, здається, складається з діориту, гора Баклі – з осадових порід. Здогадно, вона сформована із кількох шарів вугілля з піщаником зверху та знизу; цікаво з'ясувати, чи так воно і є, і дослідити вугілля.

Звідти, здається, походять деревні скам'янілості хвойних; варто роздобути листя; загорнути скам'янілості для захисту.

 

Гора Досона, за його словами, складається з рожевуватого вапняку із клином темних скель; це дуже сумнівно! Вапняк становить неабиякий інтерес, адже в ньому можна знайти кембрійські скам'янілості (Archeocyathus).

Також він відзначив, що цікаво тут, як і в сухих долинах [Сухі Долини – територія долин-оаз на захід від затоки Мак-Мердо. Це найбільша не вкрита кригою область на континенті і найсухіше місце планети], знаходити молоді вулканічні конуси (утворені вже після відходу криги). Виділив такі теми для геологічних та фізіографічних досліджень:

1. Форма острова Надії.

2. Особливості граней крижаних стін.

3. Тип притокових глетчерів – бескид чи завіса, зламана.

4. Чи впадають притокові на одному рівні?

5. Бічні гостроверхі яри тощо, форма і розмір схилу.

6. Чи прорізають притокові глетчери яри – порожні незайняті кари [Кар – природна чашоподібна заглибина у привершинній частині гір з крутими скелястими стінами і полого увігнутим днищем], крутосхили тощо.

7. Чи можуть верхові морени мати мозаїкову структуру?

8. Послідовність шарів, їхнє включення,

9. Типи морен, віддалі між масивами.

10. Вивітрювання глетчерів. Типи поверхні. (Мітка від поштовху? Рифлена, сніговий стілець, скляний будинок, кораловий риф, стільник, леміш, бастіони, скоринка.)

11. Кількість смуг мулу, шаруваті, неправильно викривлені чи порушені.

12. Долини зі схилами 35º у розрізі?

13. Вивітрені схили завалені уламками, до якої висоти.

14. Нунатаки [Нунатак – окрема скеля, кам'яний виступ, що виступає над поверхнею льодовика], висота заокруглених, висота різноформових, ератичні валуни [Ератичні валуни – валуни, занесені льодовиком далеко від виходу корінних порід, з яких вони утворилися].

15. Докази порядку у глетчері Дельта.

В обговоренні Дебенем згадав про користь малих камінців – краще багато маленьких різних місць, ніж кілька великих.

Було цікаве обговорення.

Довелося висловити протест проти того смислу слова "глетчерний", який у нього вкладають геологи та фізіографи.

Для них "глетчерна земля" означає земля, що була сформована під давнім впливом криги.

Я ж вкладаю у це слово значення, яке, на моє переконання, зараз є загальновживаним, а саме: земля, що зараз повністю чи частково вкрита кригою і снігом.

Як на мене, друге значення – самоочевидне, а перше по-піратськи вкрали і привласнили зовсім недавно.

Альтернативні терміни, що описують різні значення, – вкрита кригою і здійнята кригою.

Сьогодні допомагав Вояці кроїти попони для поні; чудово було б, якби вони повністю покривали задню частину тіла.

 

Вівторок, 6 червня

Температура сьогодні доходила до +19ºF; до вечора тримався південний вітер при ясному небі, за винятком файних та видовищних рваних хмар навколо гори. Місяць вийшов з-поза гори та плине крізь безхмарне північне небо; вітер ущух – чарівна картина.

Сьогодні мій день народження; я би про нього точно забув, але не забули мої люб'язні супутники. За обідом виставили неохопний торт і ми всі гуртом сфотографувалися коло нього. Кліссолд прикрасив цукрову маківку різними візерунками з шоколаду, цукатами, прапорцями і моїми світлинами.

Повернувшись із прогулянки, я виявив, що в самому розпалі були приготування до святкової вечері, і коли настав її час, ми всілися до нашої пишної учти з розвішаними довкола нас прапорами.

Неперевершений тюленячий суп Кліссолда, смажена баранина, порічкове желе, фруктовий салат, спаржа і шоколад – таким було меню. Із напоїв у нас крюшон із сидру, склад якого так і лишився для нас загадкою, трохи хересу та лікеру.

Після такої розкішної трапези усі розвеселились і розговорились. Зараз, коли я пишу ці рядки, гурт у темній кімнаті обговорює політичні питання, інший гурт у кутку обіднього столу висловлює свої думки щодо того, звідки з'явилася матерія та чи взагалі можливо буде це колись з'ясувати, третій гурт сперечається щодо військових питань.

Уривки розмов, що долинають до мене від різних гуртів, інколи складаються дуже потішно. Можливо, від цих суперечок нема ніякої практичної користі, але вони приносять неабияке задоволення їхнім учасникам.

Приємно чути тріумфальні нотки у голосі, коли його власникові здається, що він зміг витончено сформулювати думку і навести непоборний довід щодо обговорюваного питання. Усі вони хлопчаки, але надзвичайно добродушні; у всіх цих велеречивих змаганнях нема ані крихти різкості чи гніву, чи роздратування! усе закінчується сміхом.

Нельсон пообіцяв дати Тейлору пару шкарпеток, якщо той навчить його геології! Така у мене сьогодні колискова!

 

Середа, 7 червня

Прекрасний день. По обіді прогулявся далеченько на південь по крижині, навідав Нельсона коло ополонки та Боверса коло термометра. Поверхня лискуча і гладенька, саме для лиж, краєвид яскраво освітлений місячним світлом, повітря нерухоме і свіже, термометр на - 10ºF. Досконалі умови для зимової прогулянки.

Ввечері прочитав лекцію на тему "Крижаний Бар'єра та континентальна крига". Я зібрав докупи чимало нових відомостей і викликав непідробний інтерес – такий сильний, власне, що обговорення безперервно тривало ледь не до півночі. Збережу цю доповідь, із неї вийде гарне підґрунтя для всіх майбутніх робіт з цієї теми.

Укриття над ополонками. Інколи доводиться витрачати час на перевідкриття відомого раніше. Це стосується, зокрема, будівництва укриття для ополонок. Під час експедиції на "Дискавері" ми добре на цьому зналися, але, на жаль, не робили жодних записів щодо цього досвіду.

Зробив замальовку для Нельсона і дорогою до ополонки виявив, що кучугура цілком з нею збігається. Замальовки говорять самі за себе. Думаю, стіна "b" має бути вищою за стіну "a".

Моє нічне чергування. Тихі години минули швидко і приємно. Спати о сьомій ранку.

Продовження чекайте на нашій сторінці вже за тиждень.

Більше про експедицію Роберта Скотта читайте на сторінці Полярний щоденник капітана Роберта Скотта у Фейсбук.

Приємного читання!


N.B. Текст оригіналу перебуває у суспільному надбанні. Права на текст перекладу застережено.

Павло Подобєд: Херсонці та Суворов

Безумовно, з точки зору історії було б невірно говорити про воєнні злочини та воєнних злочинців у XVIII столітті. Взагалі, поняття «воєнні злочини» з’явилось в науковому обігу у другій половині XIX століття – через сто років після різанини Суворова. Чимало імперій користувалися послугами кар’єристів і відвертих відморозків, а нерідко й просто дегенератів. Саме тому Суворов не є унікальним явищем своєї епохи

Німецько-українська комісія істориків: За відновлення історичної правди

Досвід історії показує, що не можна залишати сусідів у біді – бо тоді їхні проблеми стають спільними проблемами. Ми ще раз наголошуємо на важливості інтенсивного діалогу Німеччини з Україною та іншими східними сусідами щодо спільного минулого

Микола Бандрівський: Романтики, заробітчани та злочинні угрупування "чорного копу"

Якщо вже наші селянки хапають металодетектори і шурують у поле викопувати археологічні знахідки то, у нашій державі, з пам'яткоохоронною діяльністю, таки, справді кепсько...

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: близиться день зимового сонцестояння, поворот на літо

Чоловіки виходять назовні і збирають кригу для топлення. Антон вирушає годувати поні, Димитрій – оглянути собак; Гупер розоряється на соньків, постійно оголошує час – зазвичай на чверть години більше, ніж показує годинник. Починаються потягування та взаємні привітання, приправлені напівсонним гумором. Вілсон і Боверс зустрічаються, у чому мати народила, біля раковини, наповненої снігом, і беруться натиратися до блиску цією студеною субстанцією