Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

 

В ідеалі вони постають не лише зберігачами історичної спадщини, а й відправною точкою для нового бачення й мислення, нових цінностей та ідентичностей, активними чинниками творення майбутнього.

І хоча українці мають негативний загалом досвід відвідування радянських і пострадянських музеїв, вони таки динамічно й помітно змінюються, чим далі більше набуваючи об'єктивності в погляді на історію, соціальної ваги та політичного впливу.

Музей Майдану, започаткований майданівською громадською ініціативою 2014 року, до якої і я був причетний, набув державного статусу в 2016-му як реагування влади на суспільний запит гідно вшанувати Небесну Сотню, зберегти й актуалізувати пам'ять про українські Майдани, поглибити досвід демократичного розвитку країни.

Вражаючий факт: за 5 років новостворений Національний музей Революції Гідності зреалізував Стратегічний план на 2016–2021 роки, а за деякими показниками й перевищив його.

Фактично з нульової позначки створено ефективну команду, сформовано потужну ресурсну базу, унікальну фондову збірку та архів, розроблено сотні культурно-освітніх, інформаційних і комеморативних програм, забезпечено хоч і тимчасовий, проте динамічний та велелюдний фізичний простір.

А ще за цей час набутов користування найдорожчі та найскладніші в історичному, містобудівному, архітектурному й пам'яттєвому планах ділянки у центрі Києва площею близько 3 гектарів.

Саме на них мають постати світового рівня Меморіал Героїв Небесної та Музей Революції Гідності, проєктні пропозиції на які було відібрано за результатами вперше проведеного в Україні міжнародного архітектурного конкурсу (2017–2018 роки).

 
Презентація проєкту будівлі Музею Революції Гідності переможцями архітектурного конкурсу, авторами Йоганнесом Кресснером та Яном Кляйгусом. 28 червня 2018 р. 
Фото з архіву НМРГ

Саме на створення сучасного меморіально-музейного комплексу і спрямовано нову Стратегія розвитку Музею до 2026 року, яка водночас є і мрією-візією цього закладу на середньострокову перспективу, й реалістичним планом конкретних дій команди.

У наступні роки Музей Майдану має сфокусуватися щонайменше на чотирьох інфраструктурних об'єктах – Меморіалі Героїв Небесної Сотні, Музеї Революції Гідності, Домі свободи та Українській коаліції пам'яті. Нова стратегія передбачає 5 основних перспективних напрямів із відповідними цілями,завданнями та діями:

1. Збереження пам'яті про Майдан і вшанування героїв шляхом ревіталізації меморіального простору і вирішення кризи зі створення Меморіалу Героїв Небесної Сотні, пов'язаної з арештом земельної ділянки через слідство у "справах Майдану".

 
Один із заходів ревіталізації меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні передбачає закріплення портретів та їх підсвічування 
Візуалізація НМРГ

2. Музей усіляко розширюватиме наявний і створюватиме новий музейний простір – мова передусім про будівництво Музею Революції Гідності. І все це – зі стратегічною метою актуалізувати сучасний досвід боротьби українців за свободу. Наголошу: важливі кроки щодо цього вже здійснено – нещодавно стартувала відкрита процедура з відбору генерального проєктувальника будівлі Музею за проєктом німецьких архітекторів.

 
Будівля Музею Революції Гідності, візуалізація вигляду з вул. Ольгинської 
Архітектурне бюро Kleihues+Kleihues (Німеччина

3. У найближчі роки задля активізації ініціатив із розвитку суспільства та держави важливо розвивати нині активно апробовувану через музейні заходи платформу для переосмислення, діалогу та співдії, що у межах Музею Революції Гідності постане Домом свободи.

4. На шляху до реалізації попередніх трьох стратегічних пріоритетів Музею необхідно збільшувати свою видимість, доступність та сталий поступ.

5. З усвідомленням того, що Музей Майдану є важливим складником та інструментом реалізації державної політики, планується подальший розвиток політики й культури національної пам'яті зокрема через започатковану цьогоріч нами Українську коаліцію пам'яті – мережу інституцій складної історії

 
Підписання меморандуму про створення Української коаліції пам'яті. 17 травня 2021 р. 
Фото з архіву НМРГ

Програма розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності – не фантазія й не суто мрія, відірвана від реалій сьогодення.

Її вибудовано передусім на засвоєнні уроків реалізації попереднього стратегічного плану, детальному аналізі зовнішнього середовища, сприятливих факторів, загроз і викликів, на переосмисленні місії, бачення, активів та цінностей Музею.

У команди цієї новітньої інституції – амбітні перспективи у відповідь на справедливі очікування суспільства й чітке усвідомлення складного, однак незворотного шляху назустріч історії.

Вірю, що разом із широким колом друзів Музею, партнерів, зацікавлених сторін та і всього активного українського суспільства вдасться зреалізувати цю ціннісну стратегію, перетворити Революцію Гідності на ключовий елемент української ідентичності, наблизити наше омріяне майбутнє.

Сяргей Навумчик: Книги з історії Білорусі

Режим Лукашенка викинув з підручників історії все, що не вихваляє комунізм, Сталіна, СРСР, Лукашенка та "русский мир". Але є книги, які можуть дати цілком об’єктивне уявлення про події давньої та новітньої історії Білорусі

Антін Боровко: Фурцева злякалась "Диявола"

Уряд СРСР забороняв нерадянському режисерові… показувати його ж власний фільм у себе ж на Батьківщині. Звучить як нонсенс, однак такий випадок і справді був – радянська цензура відправила на полицю фільм польського режисера Анджея Жулавського на цілих 16 років!

Ігор Пошивайло: Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полярне вбрання

Недоліки нашого одягу – річ суто технічна, і обговорюємо ми її надто часто, щоб зараз детально розписувати; але за результатами цього нового дослідження наших арктичних попередників можу з задоволенням зазначити, що стає дедалі очевиднішим, що наше вбрання – найкраще з усіх, що будь-коли створювали для такої мети. Єдиний виняток – можливо, для весняних мандрів краще годилися б шкури, але ця альтернатива нам не доступна. Попри це, ми постійно вносимо дрібні вдосконалення