Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

 

В ідеалі вони постають не лише зберігачами історичної спадщини, а й відправною точкою для нового бачення й мислення, нових цінностей та ідентичностей, активними чинниками творення майбутнього.

І хоча українці мають негативний загалом досвід відвідування радянських і пострадянських музеїв, вони таки динамічно й помітно змінюються, чим далі більше набуваючи об'єктивності в погляді на історію, соціальної ваги та політичного впливу.

Музей Майдану, започаткований майданівською громадською ініціативою 2014 року, до якої і я був причетний, набув державного статусу в 2016-му як реагування влади на суспільний запит гідно вшанувати Небесну Сотню, зберегти й актуалізувати пам'ять про українські Майдани, поглибити досвід демократичного розвитку країни.

Вражаючий факт: за 5 років новостворений Національний музей Революції Гідності зреалізував Стратегічний план на 2016–2021 роки, а за деякими показниками й перевищив його.

Фактично з нульової позначки створено ефективну команду, сформовано потужну ресурсну базу, унікальну фондову збірку та архів, розроблено сотні культурно-освітніх, інформаційних і комеморативних програм, забезпечено хоч і тимчасовий, проте динамічний та велелюдний фізичний простір.

А ще за цей час набутов користування найдорожчі та найскладніші в історичному, містобудівному, архітектурному й пам'яттєвому планах ділянки у центрі Києва площею близько 3 гектарів.

Саме на них мають постати світового рівня Меморіал Героїв Небесної та Музей Революції Гідності, проєктні пропозиції на які було відібрано за результатами вперше проведеного в Україні міжнародного архітектурного конкурсу (2017–2018 роки).

 
Презентація проєкту будівлі Музею Революції Гідності переможцями архітектурного конкурсу, авторами Йоганнесом Кресснером та Яном Кляйгусом. 28 червня 2018 р. 
Фото з архіву НМРГ

Саме на створення сучасного меморіально-музейного комплексу і спрямовано нову Стратегія розвитку Музею до 2026 року, яка водночас є і мрією-візією цього закладу на середньострокову перспективу, й реалістичним планом конкретних дій команди.

У наступні роки Музей Майдану має сфокусуватися щонайменше на чотирьох інфраструктурних об'єктах – Меморіалі Героїв Небесної Сотні, Музеї Революції Гідності, Домі свободи та Українській коаліції пам'яті. Нова стратегія передбачає 5 основних перспективних напрямів із відповідними цілями,завданнями та діями:

1. Збереження пам'яті про Майдан і вшанування героїв шляхом ревіталізації меморіального простору і вирішення кризи зі створення Меморіалу Героїв Небесної Сотні, пов'язаної з арештом земельної ділянки через слідство у "справах Майдану".

 
Один із заходів ревіталізації меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні передбачає закріплення портретів та їх підсвічування 
Візуалізація НМРГ

2. Музей усіляко розширюватиме наявний і створюватиме новий музейний простір – мова передусім про будівництво Музею Революції Гідності. І все це – зі стратегічною метою актуалізувати сучасний досвід боротьби українців за свободу. Наголошу: важливі кроки щодо цього вже здійснено – нещодавно стартувала відкрита процедура з відбору генерального проєктувальника будівлі Музею за проєктом німецьких архітекторів.

 
Будівля Музею Революції Гідності, візуалізація вигляду з вул. Ольгинської 
Архітектурне бюро Kleihues+Kleihues (Німеччина

3. У найближчі роки задля активізації ініціатив із розвитку суспільства та держави важливо розвивати нині активно апробовувану через музейні заходи платформу для переосмислення, діалогу та співдії, що у межах Музею Революції Гідності постане Домом свободи.

4. На шляху до реалізації попередніх трьох стратегічних пріоритетів Музею необхідно збільшувати свою видимість, доступність та сталий поступ.

5. З усвідомленням того, що Музей Майдану є важливим складником та інструментом реалізації державної політики, планується подальший розвиток політики й культури національної пам'яті зокрема через започатковану цьогоріч нами Українську коаліцію пам'яті – мережу інституцій складної історії

 
Підписання меморандуму про створення Української коаліції пам'яті. 17 травня 2021 р. 
Фото з архіву НМРГ

Програма розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності – не фантазія й не суто мрія, відірвана від реалій сьогодення.

Її вибудовано передусім на засвоєнні уроків реалізації попереднього стратегічного плану, детальному аналізі зовнішнього середовища, сприятливих факторів, загроз і викликів, на переосмисленні місії, бачення, активів та цінностей Музею.

У команди цієї новітньої інституції – амбітні перспективи у відповідь на справедливі очікування суспільства й чітке усвідомлення складного, однак незворотного шляху назустріч історії.

Вірю, що разом із широким колом друзів Музею, партнерів, зацікавлених сторін та і всього активного українського суспільства вдасться зреалізувати цю ціннісну стратегію, перетворити Революцію Гідності на ключовий елемент української ідентичності, наблизити наше омріяне майбутнє.

Віталій Скальський: Два дні Третього Універсалу

За текст Третього Універсалу йшла серйозна боротьба. Сперечались за кожне речення. Сперечались майже як за статті Конституції України у червні 1996 року. Найбільш обговорюваними були питання приватної власності на землю та права національних меншин

Богдан Червак: «Другий» Базар

Серед 359 бійців армії УНР, хто у 1921 році вирушив з Польщі на допомогу учасникам антирадянського повстання в Україні та був розстріляний більшовиками під селом Базар, є Лука Червак. Коли історія промовляє до тебе знайомими і рідними іменами, ти особливо гостро розумієш відому всім істину: історія твориться не абстрактними героями, історія твориться кожним із нас особисто.

Наталка Діденко: Косач-метеоролог

Сьогодні - День української гідрометслужби. І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року.
І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби. Але...

Ян Руссецкі: Ні, Герман Герінг не говорив на Нюрнберзькому процесі цитати, яку йому приписують

«Щоб перетворити людей на рабів, владі треба лише нагнітати страх». Якщо вірити користувачам Фейсбука, це начебто сказав на Нюрнберзькому процесі нацистський воєнний злочинець Герман Герінг. Протягом листопада такі дописи поширюють тисячі користувачів. Однак у матеріалах суду немає жодних доказів існування такої цитати. Схоже висловлювання Герінга знайдено лише в книжці одного психолога за 1947 рік