Декілька думок про Ватутіна

Наукова дискусія щодо участі Ватутіна у битвах з борцями за незалежність України у 1920-х роках, а також про відповідальність за надмірні жертви, неофіційну мобілізацію та так званих «чорносвитників» під час форсування Дніпра та битви за Київ у 1943 році досі триває

 
Масове влаштування могил у центрі міст в радянський час - це якась дивна некротична традиція. Поряд з парками, скверами та дитячими майданчиками ставити могили чекістам, партійцям, військовим і т.д. Не один-два почесні меморіальні простори, а цілі розсипи. Для цього є цвинтарі, зокрема військові.
Сподіваюся, що прах Ватутіна спокійно з усіма належними процедурами перенесуть з часом на військовий цвинтар до інших солдат, офіцерів та генералів, які брали участь у Другій світовій війні. І пристрастей тоді буде менше, і актів вандалізму не буде. Місце там належне, спеціально для цього створене.
Наукова дискусія щодо участі Ватутіна у битвах з борцями за незалежність України у 1920-х роках, а також про відповідальність за надмірні жертви, неофіційну мобілізацію та так званих "чорносвитників" під час форсування Дніпра та битви за Київ у 1943 році досі триває.
Хоча ми не маємо зайвих іллюзій і бачимо, що російські полководці ніколи особливо не шкодували особовий склад, але висновки про успіхи чи провали військових операцій треба робити на підставі фактів, документів, достовірних матеріалів, частина з яких досі у закритих архівах держави-агресора. Певен, що вичерпні монографії та висновкі щодо цих подій загалом та постаті Ватутіна зокрема, ще будуть написані. Нам ще одна причина денацифікувати росію і зробити доступною правду.
Колектив та експерти Український інститут національної пам'яті протягом багатьох років, зокрема і в 2022-2023 роках в рамках Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, зробили чимало для чесного переосмислення історії ХХ століття та цивілізованого усунення з публічного простору ідеологічних маркерів, монументалтної пропаганди та інших символів комуністичного тоталітарного режиму.
Тому сьогодні цілком слушно буде подякувати за рішення Київська міська державна адміністрація - КМДА та Міністерство культури та інформаційної політики України щодо перенесення пам'ятника у музейну установу.

Ілля Василенко: Брат Симона Петлюри серед хористів Карлівського маєтку. Історія однієї світлини

На світлині зображений будинок власників Карлівського маєтку, який будував Лев Розумовський. На фото зображено хор із підлітків та кількох вчителів училища, яке було засноване в середині ХІХ ст. в Карлівці власницею маєтку великою княгинею Оленою Павлівною, яка була відома як авторка багатьох новацій та реформ у Російській імперії, зокрема реформи по розкріпаченню селян. А чоловік у костюмі, що стоїть посередині, є старшим братом видатного політичного і державного діяча Симона Петлюри - Федір Петлюра.

Олександр Скрипник: Independence Day of Ukraine

У діаспорі дата 22 січня 1918 року (IV Універсал, проголошення незалежності Української Народної Республіки) у минулі часи вважалася важливішою ніж Акт Злуки 22 січня 1919 року. Зокрема, у США українці відзначали обидві дати, але Незалежність була первинною. У документах і афішах дата фігурувала як Independence Day of Ukraine.

: ""Світ фортець", де кожна держава за себе, буде біднішим, крихкішим і менш стійким", - прем'єр-міністр Канади в Давосі

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі 20 січня виступив із промовою прем'єр-міністр Канади Марк Карні. Його виступ уже назвали історичним, бо він змальовує обриси нового світового порядку.

Олексій Мустафін: Нсаманкоу: втратити голову від зарозумілості

21 січня 1824 року військо африканської держави Ашанті вперше в історії зійшлося у прямому бою з британцями – під Нсаманкоу на березі річки Пра. Битва була запеклою і завершилася повною перемогою ашантійців.