"Фартова" справа №777

Ознайомився зі справою свого прадіда Станіщука Стефана Леонтійовича. Засудили його за систематичне пасобнічєство бандітам УПА. Під систематичним пасобнічєством малося на увазі два рази віддати трохи масла, борошна, шинель, черевики, кальсони, крій чобіт, 200 рублів і зарізати на вимогу СБ ОУН корову.

 
Стефан Станіщук

Ознайомився зі справою свого прадіда Станіщука Стефана Леонтійовича. Засудили його за систематичне пасобнічєство бандітам УПА. Під систематичним пасобнічєством малося на увазі два рази віддати трохи масла, борошна, шинель, черевики, кальсони, крій чобіт, 200 рублів і зарізати на вимогу СБ ОУН корову.

Як я зрозумів, здав діда один з ОУНівців, що приходили по їду і одяг,який явився з повинною до яремчанського МГБ 29 травня 1947 року. Небелюк Іван Михайлович на псевдо "Нечай", 1915 р.н. А 19 червня діда Штефана затримали і повезлив Коломийську тюрму №2.

У серпні діда засудили до 10 років виправних таборів. При чому, як видно з матеріалів справи, на суд мали прибути мій прадід Штефан з адерсою проживання Коломийська тюрма №2, в якості підсудного, і Небелюк, як свідок, з адресою проживання с.Шевелівка. Тобто, явка з повинною забезпечила йому проживання вдома.

Сидів прадід в системі Озерлагу, найбільшому підрозділі ГУЛАГу, в Прибайкаллі, майже за 6 тисяч кілометрів від рідного дому.

 

У 1954 році Штефан написав скаргу у Верховний Суд УРСР з проханням переглянути справу і зменшити покарання. Ну як написав- він був неграмотний, до школи не ходив. Усі протоколи, розписки та інші документи підписані трьома хрестиками. Хтось освічений написав цей документ за нього. Справу переглянули, допитали додаткових свідків, взяли різні довідки і зменшили строк з десяти років до п'яти. Правда, на той час прадід уже відсидів більше 8 років.

У протоколі допиту моєї баби Зузани, його доньки( в протоклі її написали як Зою) є інформація про Небелюка: після арешту прадіда він жив у Делятині. В 1949 році було вбито першого чоловіка моєї баби- Василя Довбенюка. Баба бачила Небелюка на місці злочину разом з працівниками міліції і він носив погони лейтенанта. Чи дійсно він працював у органах вона не знала. У справі є довідка сільської ради, що Небелюк Іван Михайлович помер у 1951 році. Дідо ще не досидів, а той, хто, ймовірно, здав- уже помер, хоча був на 17 років молодшим.

Дід Штефан помер у 1980 році. Таке життя.

Діда реабілітували у 1992 році.

Теми

Юрій Юзич: "Свідомо залишився, щоб боротися й загинути"

Ім’я генерала УПА тепер носитиме 31 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Генерала Ступницького, який боровся із московськими окупантами в Армії УНР і з весни 1943 знову на Волині, який загинув у лавах УПА. Який попри те, що більше двох десятиліть прожив під польською владою — не прийняв чужого громадянства. Мав можливість виїхати за кордон, але свідомо залишився в УПА, щоб боротись і — якщо потрібно — загинути.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.