(Не)досліджена тема Революції Гідності – нове "прочитання" студентською молоддю!

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на честь Героя України Сергія Кемського започаткував і проводить Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні".

 

15 вересня 2024 р. Музей Майдану оголосив початок V Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського.

Можливо комусь здається, що Революція Гідності повністю вивчена, а відтак важко знайти нові теми для досліджень. Адже в Інтернеті є значний обсяг відеоматеріалів, записи спогадів учасників і очевидців, написано сотні книг, проведено багато журналістських розслідувань.

Ще нині тривають кримінальні провадження і судові процеси, пов'язані з перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту, матеріали слідчих справ поповнюють нові факти. В містах України споруджені численні меморіали та пам'ятники Героям Майдану. Музеї в своїх залах розповідають про події зими 2013–2014 років. Створені проєкти доповненої реальності, коли за допомогою смартфона кожен охочий має можливість відтворити простір Майдану в умовах тодішнього реального часу. Щорічно у лютому та листопаді на державному та місцевому рівнях проводять пам'ятні заходи.

Національний музей Революції Гідності, незважаючи на відсутність повноцінного власного приміщення з часу свого заснування у 2015 році, невпинно поповнює численну колекцію артефактів ЄвроМайдану. Ця культурна установа активно ініціює та проводить заходи, спрямовані на популяризацію знань про Революцію Гідності. Всеукраїнський конкурс імені Сергія Кемського лише один із них.

Зі свого власного досвіду архівіста знаю, що Революція Гідності ніколи не буде висвітлена повністю. Завжди залишиться місце для нових досліджень і роздумів. Весь вище перерахований матеріал може бути основою для Вашої нової більш детальної розвідки. Сподіваюсь, студенти, Ви зумієте запропонувати щось своє, написати роботу на ту тему, яка "болить" саме Вам, яку Ви "відчуваєте", та яка постійно "крутиться" у Вашій свідомості.

Як історик, який досліджує ХХ століття, і член журі двох попередніх конкурсів, однією із найбільших потреб сучасної науки вважаю заповнення прогалин локальної історії. Тема детального опрацювання подій минулого на місцях особливо актуальна, коли йдеться про дослідження епізодів Революції Гідності. Можливо саме цим можна пояснити перемогу в минулорічному конкурсі Карини Коняєвої, студентки 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, мешканки нині прифронтового Добропілля Донецької області.

Її робота ""Там було страшніше, небезпечніше, а однодумців довкола – зовсім мало", або як проходила Революція Гідності в Донецькій та Луганській областях" стала вагомим аргументом у спростуванні російських міфів про нібито тотальну не підтримку ЄвроМайдану та про повністю проросійські настрої в цьому регіоні України. Авторка подала хронологічний огляд подій та записала інтерв'ю з місцевими активістами Революції Гідності.

Хочу побажати учасникам Конкурсу більше уваги звернути на такі аспекти локальної історії: відтворення детальної хронології подій (дні, години); характер дійових осіб, їхню роль і вплив на ситуацію; деталізацію й аналіз конкретних подій та процесів у регіонах, їхнє порівняння між собою.

Хочу відкрити для себе нове потрактування перебігу подій Майдану, його значення і вплив на людей і суспільні процеси, які нові словоформи створив Майдан, знайти оригінальні паралелі чи цікаві порівняння. Також варто розширити трактування ЄвроМайдану не лише як факт протесту, але й дослідити взаємовплив Революції Гідності на тогочасні та подальші події і процеси в Україні та світі загалом.

Ми ще мало знаємо про людей, які у своїх містах творили ЄвроМайдан: чому вони це робили? якими були їхні мотиви і сподівання? як склалась їхня подальша доля? Усе це варто дослідити, це все залишається актуальним для будь-якого населеного пункту України.

Вважаю, що ця тема буде цікавою для студентів різних спеціальностей – істориків, політологів, соціологів, психологів, економістів, представників факультетів міжнародних відносин. Тобто, варто застосувати кросдисциплінарний підхід, трактуючи Революцію Гідності в поєднанні різних наук.

У минулорічному Конкурсі 2 та 3 місця відповідно вибороли роботи студентки 2 року навчання в магістратурі Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка" Дарії Панової "Революція Гідності як чинник сучасних геополітичних змін в Європі" та студентки 1 курсу магістратури гуманітарно-економічного факультету Бердянського державного педагогічного університету (внаслідок російської окупації тимчасово переміщеного до Запоріжжя) Ольги Яковець "Революція Гідності в контексті російської пропаганди".

За умовами Конкурсу, у ньому можуть брати участь студенти, котрі здобувають ще одну вищу освіту.

Також хочу звернути увагу майбутніх учасників на те, що відповідне оформлення конкурсної роботи посилить сприйняття та зміст дослідження. Уявіть себе на хвильку редактором авторитетного друкованого видання і назвіть свою роботу так, щоб її назва заінтригувала, захопила, викликала бажання прочитати. При цьому для кращого означення думки використайте не лише літери, а й різні символи, знаки. Текст роботи обов'язково повинен бути структурований, складений план, а висновки повинні відображати новизну роботи, її пошукову чи наукову цінність.

Малюнки, рисунки, таблиці, інші графічні зображення допоможуть краще та лаконічніше розкрити головну мету та завдання дослідження. Вони повинні містити важливу динамічну (не статичну!) інформацію. Усі додатки, джерела літератури, в т. ч. електронні посилання, повинні бути точними, достовірними та доступними.

Закликаю якнайбільше студентів долучитися до V Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. Певен, що Ви відкриєте щось нове про Майдан не лише для науки, а й насамперед для себе.

Інформаційна довідка:

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на честь Сергія Кемського (1981–2014 рр., Герой України, Герой "Небесної Сотні", історик, політолог, журналіст, громадський активіст) започаткував і проводить Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні" в межах проєкту "Відзнака імені Сергія Кемського".

Конкурс заохочує студентів закладів вищої освіти усіх спеціальностей до дослідження подій Революції Гідності та її впливу на різні сфери суспільства.

Михайло Косів: Епохальний Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

Референдум 1 грудня 1991 року таки справді має епохальне значення: усенародне схвалення надало Українській Державі абсолютної – і внутрішньої, і міжнародної – легітимності. А тому нинішні путінські базікання про "адін народ, що складається з трьох віток", "ісконнорусскую територію", а відтак – необхідність єдиної держави сприймаються як злочинні неонацистські затії. Як підставу для розгляду злочинних дій для їх реалізації Міжнародним Воєнним Трибуналом в Гаазі.

Радомир Мокрик: Десять років без Євгена Сверстюка

Моя подорож у світ «шістдесятників» почалась і відбулась завдяки Євгену Сверстюку. Саме його шляхетність, інтелігентність, і водночас твердість та ясність переконань, впевнили мене в тому, що я хочу вловити цю історію, зафіксувати її. Звідти і почались тих десять років моїх досліджень, які в результаті перетворились на «Бунт проти імперії».

Олексій Панич : Майбутнє Росії: як відокремити можливе від неможливого

Жодне перемир'я не поставить крапку в російсько-українському протистоянні. Якщо Росія не задовольнилася Кримом та Донбасом, які підстави вважати, що вона задовольниться іншими українськими землями, захопленими нею на момент перемир'я? Це протистояння не завершиться навіть якщо Україні вдасться відвоювати силою всі свої території, включно з Кримом. Адже Росія, що зазнала військової поразки, прагнутиме реваншу. Цього не станеться лише за одної умови: якщо в самій Росії відбудуться внутрішні трансформації.

Сергій Шумило: Помер сектантський діяч і самозваний «схіархиєпископ» Херувим (Дегтяр)

На Чернігівщині помер автор лжепророцтва, яке Кіріл Гундяєв полюбляє використовувати для обгрунтування ідеології "русского міра" та виправдання війни проти України.