Херсонці та Суворов

Безумовно, з точки зору історії було б невірно говорити про воєнні злочини та воєнних злочинців у XVIII столітті. Взагалі, поняття «воєнні злочини» з’явилось в науковому обігу у другій половині XIX століття – через сто років після різанини Суворова. Чимало імперій користувалися послугами кар’єристів і відвертих відморозків, а нерідко й просто дегенератів. Саме тому Суворов не є унікальним явищем своєї епохи

Рідний Херсон ще з дитинства асоціюється з пішохідною вулицею Суворова і пам'ятником російському полководцю. Досить довго ані пам'ятник, ані вулиця не викликали в мене негативних конотацій.

 

Вже в підлітковому віці я докладніше познайомився із біографією Суворова і усвідомив, що це не лише уродженець Москви, російський імперський діяч, який похований в Олександро-Невській лаврі РПЦ (в Санкт-Петербурзі), але й… одним словом, я дізнався про його "подвиги".

Безумовно, з точки зору історії було б невірно говорити про воєнні злочини та воєнних злочинців у XVIII столітті. Взагалі, поняття "воєнні злочини" з'явилось в науковому обігу у другій половині XIX століття – через сто років після різанини Суворова. Чимало імперій користувалися послугами кар'єристів і відвертих відморозків, а нерідко й просто дегенератів. Саме тому Суворов не є унікальним явищем своєї епохи.

Однак, я не хочу, щоб у моєму місті був пам'ятник і вулиця Суворова.

У 1783 році Катерина ІІ оголосила "Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу". Кримське ханство ліквідовувалось, а Крим ставав частиною Російської імперії. Спершу цариця вирішила переселити ногайців за Урал, а також у Тамбовське і Саратівське намісництво. Спроби переселити цілий народ призвели до логічного наслідку – ногайського повстання.

Згідно з указом імператриці на придушення ногайців був спрямований Суворов. Його війська винищили не лише ногайську аристократію, що підняла повстання, але й ногайських жінок та дітей. Символом геноциду ногайців є різанина в урочищі Кеременчик 1 жовтня 1783 року, коли війська Суворова напали на кочівників під час ранкового намазу.

Нащадки ногайців, яким вдалось врятуватися від різанини, сьогодні мешкають у Ставропольському краї, північних районах Дагестану та Астраханській області (РФ), а також в Туреччині (нащадки мухаджирів – втікачів до Османської імперії під час Кавказької війни). Всі вони вважають Суворова катом свого народу.






Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.