Легіонери "Ваффен СС" у Латвійській республіці: статус і пільги

Ті, хто воював у лавах Латиського легіону, поліції та воєнізованих "загонах самооборони" формально привілеїв за свою службу від Латвійської держави не мають, проте користуються пільгами як учасники національного опору і політрепресовані.

Останнім часом в друкованих та електронних ЗМІ знову загострились суперечки про статус Української Повстанської Армії, статус та роль українських військових з'єднань СС "Галичина", батальйонів "Нахтігаль", "Роланд" та інших.

Сподіваюсь, всім цікаво буде дізнатись як вирішуються ці проблеми у наших сусідів, зокрема в Латвії, яка пройшла шлях від колонії радянського режиму до повноправного члена ЄС.

На моє прохання колеги з Латвії, котрі попросили поки що не публікувати їхніх прізвищ, склали цю довідку:

Офіційна оцінка історії Латиського легіону "Ваффен СС" дана в прийнятій Саеймом (парламентом) 29 жовтня 1998 року Декларації "Про латиських легіонерів у часи Другої світової війни".

Цей документ мав на меті "відновлення історичної справедливості і доброї пам'яті латиських воїнів".

Декларація підкреслює, що "метою призваних, а також тих, хто добровільно вступив до легіону латишів, був захист Латвії від відновлення сталінського режиму".

"До зброї!" закликає пропагандистський плакат латвійського легіону "Зброї СС"

Декларація констатує, що легіонери "ніколи на брали участі в каральних акціях гітлерівців, які здійснювалися проти мирних жителів" [насправді, це не так - є численні дослідження про участь латиських колабораціоністів у терорі щодо громадян Білорусі та Псковської області Росії - ІП].

Саейм при цьому зобов'язав Уряд:

- вимагати від держав-окупантів та їх правонаступниць, відповідно до норм міжнародного права, сплатити громадянам Латвії, членам їх сімей та спадкоємцям компенсації за втрати, які їм були завдані у зв'язку з неправосудною мобілізацією до армій держав-окупантів;

- піклуватися про латиських військовослужбовців і захищати їхню честь і гідність в Латвії та за кордоном.

Не всі в Латвії толерують марші колишніх легіонерів. На плакатах - назви нацистських концтаборів і кількість жертв

Разом з тим слід зазначити, що статус "національних воїнів" на законодавчому рівні в Латвії встановлений з певною обережністю, без згадування в нормативно-правовій базі про "Ваффен СС".

Таким чином, ті, хто воював у лавах Латиського легіону, поліції та воєнізованих "загонах самооборони" формально привілеїв за свою службу від Латвійської держави не мають, проте користуються пільгами як учасники національного опору і політрепресовані.

Практично прирахування до даних категорій легіонерів, які не виїхали в 1945 році на Захід, пов'язане з тим, що переважна їх більшість була покарана радянською судовою системою "за військові злочини й участь у бандоформуваннях "лісових братів", а інші, як правило, пройшли через фільтраційні (перевірочні) табори після добровільної або змушеної здачі в полон.

Екскурсія музеєм окупації Латвії (ФОТО)

Відповідно до закону "Про визначення статусу політично репресованої особи для потерпілих від комуністичного й нацистського режимів" від 26 квітня 1995 року на цей статус можуть претендувати лише громадяни Латвії, Литви й Естонії, а також особи, які постійно проживали в цих країнах до 17 червня 1940 року, що на відміну від закону Верховної Ради Латвії від 13 травня 1992 року, який втратив чинність, автоматично виключає із цього кола осіб - латвійських негромадян - вихідців з інших республік колишнього СРСР.

З 1996 року діє закон "Про статус учасника руху національного опору". До їхнього числа віднесені ті, хто в період з 17 червня 1940 року по 31 грудня 1960 року "брали участь у збройному опорі окупаційному режиму, його адміністрації й пропагували ідею відновлення незалежності Латвії".

 16 березня кожного року легіонери та їхні послідовники виходять на вулиці Риги

Слід зазначити, що дана норма застосовна практично до будь-якого латиського легіонера СС, здатного підтвердити свідченнями свідків.

Власникам посвідчення політрепресованих (учасника "руху національного опору") надане право:

- на пільги з прибуткового податку і 50% знижку в сплаті податку на нерухому власність за землю й індивідуальну житлову забудову, якщо вони не використовуються в господарській діяльності;

- на підвищені пенсії із зарахуванням часу, проведеного в місцях заслання та покарання, у трикратному розмірі, а на Крайній Півночі й у прирівняних до нього районах - у п'ятикратному розмірі;

"На смерть карателя". Латвія проти радянського партизана Василя  Кононова 

- на одержання на додаток до компенсаційних сертифікатів за конфісковане майно більшого числа приватизаційних сертифікатів з розрахунку по 2 - за рік, проведений у засланні, по 4 - за рік на Крайній Півночі й у прирівняних до нього районах і по 1 - за рік, прожитий поза Латвією;

- на погашення приватизаційних сертифікатів грошима по номінальній вартості;

- безкоштовно користуватися електропоїздами й отримувати квитки з 50% знижкою на проїзд міжміськими автобусами, дизельними й пасажирськими поїздами усередині країни;

- безкоштовно отримувати медикаменти;

- на звільнення від сплати "внеску пацієнта" при лікуванні.

1941: Рига вітає німецьких "визволителів"

З квітня 2005 року з ініціативи тодішнього міністра оборони Латвії Ейнар Репше (партія "Новий час") Саеймом ухвалено рішення про щомісячну виплату національним партизанам і колишнім легіонерам СС доплати до пенсії в розмірі 50 латів (близько 100 доларів США) з коштів бюджету військового відомства.

Крім того, ряд додаткових пільг репресованим особам і учасникам "національного опору" може надаватися на муніципальному рівні.

Так, Ризька дума постановою від 21 червня 1999 року надала їм право одержувати допомогу для внесення платежів за послуги водопостачання й каналізації в розмірі 50% від їхньої вартості, у правилах від 17 лютого 1998 року закріпила можливість звільнення від частини податку на нерухомість, а в правилах від 7 травня 2002 року - право малозабезпечених репресованих зареєструватися для одержання допомоги самоврядування у вирішенні житлового питання.

 Латиські часописи 1924-1940: від еротики до... товариша Сталіна

Газета "Яструби Даугави", яка виходила в Латвії за часів німецької окупації

У Латвії існує, щонайменше, три організації ветеранів військ СС, які послідовно захищають інтереси в політичній і соціально-економічній сферах, зберігаючи при цьому свою специфіку.

Так, латвійські "Яструби Даугави", опираючись на фінансову підтримку розгалуженої мережі емігрантських відділень, зосередили увагу насамперед на забезпеченні юридичного й соціального захисту колишніх легіонерів, а також на виданні мемуарів та історичних досліджень.

Мультфільм "Уся історія Латвії" дивіться у розділі "Відео" 

Латвійське товариство національних воїнів (ЛОНВ) і Латиське об'єднання національних партизанів (ЛОНП) пріоритетами визначили публічні акції з встановлення меморіалів легіонерам і святкування тематичних дат, а також роботу з військовими й молоддю за підтримки з боку депутатів Саейму від фракцій Народної партії й "Вітчизні і Свободі"/Рух за національну незалежність Латвії.

Олексій Мустафін: Справа "Шпігеля": як програти війну з медіа

10 жовтня 1962 року в часописі "Шпігель" з'явилася стаття "Умовно обороноздатні", автором якої був заступник головного редактора Конрад Алерс. Присвячена підсумкам навчань НАТО, вона досить критично оцінила тодішній стан бундесвера. І спричинила гучний скандал, який швидко переріс у кризу в стосунках між німецькими медіа та владою.

Олександр Зінченко: Зупиніться!

Передвиборче божевілля, яке вже охопило Польщу, є небезпечним. Не варто експерементувати: чи цього разу Польща капітулює за 28 днів, чи швидше? Бо після України наступною завжди була Польща.

Максим Майоров: Друга чеченська війна. Коли почалась і чи закінчилася?

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

Ольга Ревуцька: Сергій Король. Приклад гідного військового командира

"Військове лідерство – це не про амбітність когось, а про відповідальність за кожного", - вважає військовий капелан Андрій Зелінський. Що може спонукати одну людину охоче слідувати за іншою? Які якості та вміння притаманні хорошому воєначальнику? Російсько-українська війна сприяла консолідації української нації та стала полем для появи покоління військових авторитетів. Серед них легендарний командир – Сергій Король з позивним "Махно".