Цегельський пропонує глянути правді у вічі й визнати — «ми, українці, любимо творити самодурні легенди», щоб «засліплені ними» зі старих помилок потрапляти у нові в «колесі вічного самодурства». Крок за кроком причини поразки молодої держави віднаходяться у значно прозаїчніших хибах: військове командування столицею не ліквідувало польські залоги у зародку, мости через Сян не вдалося підірвати чи то через неправильно закладену вибухівку, чи то ще чомусь, а легендарні Українські Січові Стрільці відмовилися виконувати наказ прибути у Львів через своє політиканство. Правда значно комплексніша та геть не запалює

«Шляхта» супроти «народу» — класика українських суперечок на тему історії, яка поступається популярністю хіба шароварам та перевернутому прапору. Започаткований народництвом у 60-х роках ХІХ ст. та підтриманий окупаційною совєтською владою погляд на ключову роль народу у визволенні України ще донедавна не брався під сумнів. І лише нині, після кількох десятиліть Незалежності, дізнаємося, що Неньку виборювала й інша верства

З перших сторінок читача атакують російсько-совєтські меми, серед яких згадки про Торгсин у творах українофоба Булґакова. «Російскую ґосударствєнную бібліотєку» історик «по старінкє» кличе «Лєнінкою». Виплати Совєтського Союзу за мирними договорами країнам Балтії називає «подаркамі». І навіть назви глав — «От Москви до окраін» — сигналять про неподолане імперське мислення

Ця торговельна організація Совєтського Союзу ніколи нічого не вивозила за кордон, проте вважалася експортною. Мала культивувати «культурну торгівлю», але виявлялася тісним і брудним лабазом. Єдина в соціалістичній країні криміналізованого підприємництва торгувала з громадянами та накопичувала капітал у гігантських обсягах

Розгорнута розвідка Новака діагностує «безпрецедентний патос» та «нав’язливе месіанство» російської інтелігенції. Іншим часом праця могло б стати справжнім інтелектуальним задоволенням, проте відволіктися, коли усі ці фантазії намагаються брутально реалізувати, не виходить. Добріка витриманих текстів Анджея Новака охоплює значне коло питань, та хоча горизонт зацікавлень розмито у часі та просторі, основний предмет інтересу завше незримо присутній — йдеться про імперію зла, про росію, рашизм, росіян

Україні дісталося почесне місце за крок від епілогу. Трамп не хотів мати справу «з тими довбанями в Україні» та повторював завчену байку про «корумповану країну», однак така характеристика сприймається байдуже з вуст того, хто дивувався наявності ядерної зброї у Великої Британії та вважав Фінляндію частиною росії

Гетьманщина на початку ХVIII ст. становила торгівельно незалежну від Московії частину, куди ані завозила ніяких продуктів, ані привозила звідти нічого. Гетьманщина торгувала з Європою — через Польщу (Волинь) до Шлезка (у Вроцлав) і Ґданська, а почасти через литовські землі до Кеніґсберґа. Експортували, імпортували...
Торгівля процвітала, позаяк в Гетьманщині існувало лише два податки — індукта та евекта, відповідно на імпорт та експорт, у розмірі 2% від податкової вартості товарів. Все змінила Мазепинська катастрофа

Останній день американського посла в Москві вражає русофільською картинкою культурної росії. МакФол прощається фразою Пушкіна, гуляє з сім'єю Арбатом, заходить в «Тєрємок» та відвідує епічного розмаху «Щєлкунчіка» в Большому театрі. Посол покидає Московію, а після приземлення на американській землі отримує повідомлення, що росія атакувала Крим. Тільки з перших уст можна осягнути глибину нерозуміння росії Штатами

Мовне питання існує стільки, скільки й сама Україна, і війна тут нічого не змінила. Мова не завадила українцям утилізовувати окупантів, а «паляниця» стало нездоланною перешкодою для бомжів з найвеличнішої армії всесвіту та частиною нової історії нашої держави

Шаргород Вінницької області нерідко називають Єрусалимом на Поділлі. І це не дивно, адже у місті історично співіснували одна з найстаріших синагог регіону, християнські православний та католицькі монастирі. До того ж, унікальний ландшафт територіальної громади дозволив практично в точному масштабі відтворити усі елементи Єрусалимської Хресної дороги

Історія не повинна перетворитися на залізну кулю з ланцюгом, коли йдеться про модернізацію нації, про подолання цивілізаційного відставання. Адже світ змінюється на наших очах швидше, ніж у попередні роки

Розпорошеність та невловимість влади в Євросоюзі, про що Луук ван Мідделаар написав вже другу книгу, легко можна було б використати для виправдання бездіяльності, проте в цьому немає потреби, адже Україна тут не більш ніж подразник. «Політика Європи» виявляється «новою» лише допоки йдеться не про нашу країну.