Спецпроект

Свято галицької незалежності у Львові

З 30 жовтня по 4 листопада у Львові триває відзначення 92-ї річниці з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Програма заходів передбачає реконструкцію подій осені 1918 року, флеш-моб на площі Ринок і перепоховання на Личаківському цвинтарі родини Ребетів. 1 листопада біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст. Про це повідомив сайту Zaxid.net заступник львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

Так, в межах заходів з відзначення річниці створення ЗУНР 30 жовтня відбудеться відтворення подій 1918 року у центральній частині міста за участі пластунів.

1 листопада о 7:00 на Львівській ратуші відбудеться традиційне підняття українського прапора, а біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст.

Також на 1 листопада заплановано проведення флеш-мобу на площі Ринок - побудова живого напису «ЗУНР» та «1918» на південній і західній частині площі відповідно. Вшанування пам'яті героїв Листопадового Чину продовжиться традиційним живим ланцюгом по однойменній вулиці, а потім відбудеться вимарш пластунів від пам'ятника Івану Франку до Личаківського кладовища.

Як повідомив заступник голови товариства «Пам'ять» Тарас Павлишин, 4 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року.

Окрім цього, Василь Косів повідомив, що до 92-ї річниці від створення ЗУНР міською владою підготовано наклад листівок - факсимільних копій тих листівок, що роздавалися львів'янам 1 листопада і у яких мешканців міста повідомлялося про створення ЗУНР. Їх львів'янам роздаватимуть впродовж декількох днів.

30 жовтня на Личаківському цвинтарі відбулося перепоховання Лева Ребета, який був членом Головної Визвольної Ради і одним із головних ідеологів створення ЗУНР (Ребета було вбито у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за два роки до вбивства Степана Бандери), і його дружини. Василь Косів зазначив, що перепоховання відбулося за ініціативи родини Ребетів.

Також на 1 листопада о 18:30 у Львівському будинку органної та камерної музики планується проведення концерту, присвяченого річниці смерті митрополита Андрея Шептицького. Як наголосив В. Косів, день смерті Митрополита є днем його народження для Неба, тому йдеться про дуже урочисту подію.

Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.

Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.


У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.