Спецпроект

Свято галицької незалежності у Львові

З 30 жовтня по 4 листопада у Львові триває відзначення 92-ї річниці з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Програма заходів передбачає реконструкцію подій осені 1918 року, флеш-моб на площі Ринок і перепоховання на Личаківському цвинтарі родини Ребетів. 1 листопада біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст. Про це повідомив сайту Zaxid.net заступник львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

Так, в межах заходів з відзначення річниці створення ЗУНР 30 жовтня відбудеться відтворення подій 1918 року у центральній частині міста за участі пластунів.

1 листопада о 7:00 на Львівській ратуші відбудеться традиційне підняття українського прапора, а біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст.

Також на 1 листопада заплановано проведення флеш-мобу на площі Ринок - побудова живого напису «ЗУНР» та «1918» на південній і західній частині площі відповідно. Вшанування пам'яті героїв Листопадового Чину продовжиться традиційним живим ланцюгом по однойменній вулиці, а потім відбудеться вимарш пластунів від пам'ятника Івану Франку до Личаківського кладовища.

Як повідомив заступник голови товариства «Пам'ять» Тарас Павлишин, 4 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року.

Окрім цього, Василь Косів повідомив, що до 92-ї річниці від створення ЗУНР міською владою підготовано наклад листівок - факсимільних копій тих листівок, що роздавалися львів'янам 1 листопада і у яких мешканців міста повідомлялося про створення ЗУНР. Їх львів'янам роздаватимуть впродовж декількох днів.

30 жовтня на Личаківському цвинтарі відбулося перепоховання Лева Ребета, який був членом Головної Визвольної Ради і одним із головних ідеологів створення ЗУНР (Ребета було вбито у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за два роки до вбивства Степана Бандери), і його дружини. Василь Косів зазначив, що перепоховання відбулося за ініціативи родини Ребетів.

Також на 1 листопада о 18:30 у Львівському будинку органної та камерної музики планується проведення концерту, присвяченого річниці смерті митрополита Андрея Шептицького. Як наголосив В. Косів, день смерті Митрополита є днем його народження для Неба, тому йдеться про дуже урочисту подію.

Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.

Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.


"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".