Спецпроект

Конференція "Акти державотворення 1917-1918. Пам'ять і документи"

Проводить Український інститут національної пам'яті спільно з провідними академічними установами. Захід присвячено проголошенню ІІІ-го Універсалу Центральної Ради.

23 листопада 2010 р. Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проводить наукову конференцію, присвячену проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради - "Акти державотворення 1917-1918: Пам'ять і документи".

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту національної пам'яті.

В заході візьмуть участь відомі дослідники історії Української революції.

Тематика конференції:

  • Основні акти державотворення, схвалені Українською Центральною Радою, Українською гетьманською державою, УНР та ЗУНР 1917-1918 років: стан вивчення, публікації, джерелознавчій аналіз;
  • Місце актів державотворення 1917-1918 років в історичній пам'яті українського народу;
  • Правовий статус України у світлі актів державотворення 1917-1918 років;
  • Міжнародно-правове значення схвалених 1917-1918 років актів державотворення;
  • Механізм упровадження актів державотворення в життя: центр і провінція в добу Української революції;
  • Стан архівного зберігання актів державотворення 1917-1918років: місця зберігання, фізичний стан, юридичний статус.

Конференція відбудеться у Музеї української революції на Володимирській, 57 (Будинок Центральної Ради).

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.