Спецпроект

Закарпатські митники за допомогою металошукача знайшли у пошті срібні монети

Чопські митники виявили в одному із міжнародних поштових відправлень три старовинні монети, попередньо не задекларовані та старанно приховані від митного контролю.

Житель Полтавщини направив листа до Чехії. Під час огляду пакету за допомогою металодетектора та рентгенапарата стало зрозуміло, що в ньому знаходяться вироби з металу, повідомляє прес-служба Державної митної служби України.

Розпакувавши лист, митники виявили не заявлені митному органу в установленому порядку та приховані від митного контролю три монети з металу білого кольору.

Два рублі, скоріше за все срібні - з одного боку зображений двоголовий орел і корона, з другого - бюст царя Петра І.

Третя старовинна монета (ймовірно, бельгійського походження) з одного боку містить зображення воїна, який спирається на щит з гербом, з другого - крокуючого на задніх лапах лева.

Всі ці предмети відправник старанно запакував в аркуші гофронованого картону, обклеївши липкою стрічкою та акуратно вклавши в середину паперових конвертів, що утруднювало їх виявлення.

Тож за порушення митних правил відносно громадянина України складено протокол. Монети вилучено та направлено до експертів для визначення їх історичної та культурної цінності.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.