Спецпроект

Помер Віктор Черномирдін

Колишній посол РФ, один із творців імперії "Газпрому" і екс-глава уряду в Україні дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби.

У ніч на середу, 3 листопада, на 73 році життя помер відомий російський політик Віктор Черномирдін.

Як повідомляє "РИА Новости", Черномирдін помер о 4:00 (3:00 за Києвом) у Москві. Останнім часом він дуже хворів.

За словами джерела, близького до оточення політика, Черномирдін дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби. Подружжя разом прожило майже півстоліття, виховавши двох синів.

Черномирдін з грудня 1992 по березень 1998 року очолював уряд Росії, з 2001 по 2009 рік був послом Росії в Україні.

Останнім часом Черномирдін обіймав посаду спеціального представника президента РФ з питань економічного співробітництва з державами - учасниками СНД.

Черномирдін став автором низки крилатих фраз, найвідоміша з яких - "хотілося, як краще, а вийшло, як завжди", а також: "Яку б громадську організацію не створювали, а виходить КПРС".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".