Спецпроект

Табачник теж писатиме диктант з української мови. А Янукович і надалі її "захищатиме"

Міністр освіти хоче "перевірити здобуті у школі навички", а президент переконаний, що мова "й надалі буде надійно захищеною".

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник сьогодні, 9 листопада, напише диктант з української мови.

Про це він сказав журналістам, повідомляє "Кореспондент".

"Я візьму участь у написанні диктанту, оскільки мені цікаво подивитися, чи не застаріли набуті в школі і в університеті навички", - повідомив міністр.

Сьогодні, 9 листопада, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності. Його буде озвучено Національною радіокомпанією о 16:10, і кожен охочий зможе перевірити своє знання української мови.

Тим часом президент України Віктор Янукович привітав українців з Днем української писемності та мови.

"Я переконаний, що українська мова як безцінне надбання народу і надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави, - йдеться у вітанні глави держави з нагоди Дня української писемності та мови. - Українська мова - душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам предками".


"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".