Спецпроект

Для кримських учителів історії видали посібник про ОУН-УПА

У Севастополі тиражем в 300 екземплярів видано книгу "ОУН-УПА. З ким і проти кого вони воювали", яка адаптована спеціально для мешканців Криму.

Про це повідомили в громадській організації "Об'єднання патріотів Севастополя", яка виступила замовником публікації книги, інформує "Газета.UA" з посиланням на "Новый регион".

Книга обсягом у 550 сторінок видана для безкоштовного розповсюдження серед вчителів історії в школах і вишах Севастополя і, можливо, інших міст Криму.

Як уточнюють видавці, в нову книгу увійшли документи про перші роки незалежності України, коли 1 лютого 1993 президія Верховної ради прийняла Постанову "Про перевірку діяльності ОУН-УПА".

"Підґрунтя прийняття Постанови очевидне, хоч і не афішувалося його ініціаторами: готувався ґрунт для реабілітації українських націоналістів. Справа залишалася за документальною базою. Робоча група співробітників СБУ вивчила наявні в архівах матеріали і підготувала документ під назвою "Довідка про діяльність ОУН-УПА (№ 113 від 30.07.1993). Представлені результати не задовольнили тодішнього президента України Леоніда Кравчука. Матеріали поклали під сукно, вирішивши почекати більш підходящого моменту", - розповідають видавці.

Також в книзі представлені матеріали про те, як радянські органи безпеки боролися з ОУН у 1939-1941 роках, а також про найскладніший період протистояння і про заходи, вжиті у 1944-1945 роках для ліквідації ОУН-УПА.

"Не менш важливим є матеріал, який спростовує міф про переодягнених НКВСників. Цей міф був розтиражований націоналістичними фахівцями з міфології, які стверджували, що з метою дискредитації УПА співробітники НКВС перевдягалися в їхню форму і під виглядом боївок УПА грабували і вбивали місцевих жителів", - стверджують видавці.

У збірнику розповідається, що насправді нібито все було навпаки: це члени УПА у формі радянських військовослужбовців здійснювали напади як на мирних жителів, так і на невеликі групи радянських солдатів і офіцерів.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.