Спецпроект

Держкультспадщини: "замок Барона" на Ярвалу ніхто не збирається зносити

Чиновник Державної служби з питань культурної спадщини, який дозволив знести будинок на Подолі для Хорошковського, запевняє, що нікому не дозволить знести будинок на Ярославовому валу.

Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський прокоментував побоювання, висловлені учасниками акції на підтримку так званого "Будинку барона".

Як запевняє Вечерський, "будинок Барона" (а насправді колишній прибутковий будинок М.Підгорського) на Ярославовому валу, 1 з 21 червня 1986 року перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва місцевого значення, тому знесення йому не загрожує в жодному разі.

"Знаменитий київський будинок по вул. Ярославів вал, 1 - це унікальна пам'ятка, що перебуває під охороною держави! В ньому збереглися автентичні інтер'єри, його цінність не викликає жодних сумнівів. Єдино можлива позиція з цього приводу - охорона та реставрація цього будинку, тобто про його знесення чи перебудову взагалі не може бути й мови", - зазначив Віктор Вечерський.

(Що характерно, учора заступник голови КМДА Леонід Новохатько заявляв про можливу "реконструкцію" цієї споруди - "Історична Правда")

"Будинок барона" розташований в історичному центрі Києва, неподалік від Національного заповідника "Софія Київська", на території "міста Ярослава", тобто, перебуває в буферній зоні пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На цій території відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу державних органів охорони пам'яток. Тут повністю зберігається планувальна структура та забудова, що історично склалася, повідомляє Державна служба з питань історичної культурної спадщини.

Відповідно до рішення Київського міськвиконкому № 49 від 21 червня 1986 р. будинок № 1 по вул. Ярославів Вал перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва  місцевого значення (охоронний № 152).

"Доля цього будинку дещо сумна, адже він вже два роки стоїть відселений та очікує на реставрацію. Так, сьогодні він належить приватному інвестору та виставлений на продаж. Але це нічого не означає, оскільки навіть приватному власнику подібного об'єкту заборонена будь-яка його перебудова, добудова, надбудова тощо - можлива лише наукова реставрація", - наголосив Віктор Вечерський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.