Спецпроект

Суд у справі Героя Шухевича перенесли

Суд переніс засідання у справі щодо скасування указу президента про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України.

У Вищому адміністративному суді повідомили, що цю справу мала розглядати колегія суддів у складі п’яти осіб. Однак сьогодні на засідання з’явились лише 4 судді, а один захворів.

У зв’язку з тим, що колегія суддів не змогла бути у повному складі, засідання перенесли на 16 лютого.

Як відомо, позов до президента щодо скасування указу про присвоєння Шухевичу звання Героя подав донецький адвокат Володимир Оленцевич.

Він нагадав, що подав свій позов у Донецький окружний адміністративний суд ще у вересні 2008 року. 11 лютого 2009 року позов був відхилений, на що Оленцевич подав скаргу в Донецький апеляційний адмінсуд.

Однак і цей суд рішенням від 12 травня 2009 року залишив чинною постанову суду першої інстанції.

Адвокат подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд, який у вересні 2009 року відкрив провадження за цим позовом.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.