Спецпроект

У Литві судять за сумніви у радянській агресії 1991 року

Вільнюська прокуратура порушила справу проти соціаліста, який вважає, що в січні 1991 року радянські війська не здійснювали вторгнення у Литву.

За рішенням головного прокурора Вільнюського округу було розпочато досудове розслідування стосовно лідера Соціалістичної народного фронту Альгірдаса Палецкіса, який публічно піддав сумніву твердження, що в січні 1991 року проти Литви була здійснена радянська агресія.

Про це повідомляє РБК з посиланням на Литовське радіо.

Відповідну заяву політик зробив у передачі радіо Ziniu radijas, а підставою для порушення справи стала заява Зігмаса Вайшвіли і Аудрюса Буткявічюса, що підписали у 1990 році Акт незалежності Литви.

Відзначимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за такі висловлювання у Литві можливо на підставі поправок до Кримінального кодексу Литви, прийнятих влітку 2010 р.

Згідно з поправками, злочином вважається схвалення силових дій СРСР і нацистської Німеччини проти Литовської Республіки та її жителів. Передбачаються санкції, починаючи від штрафу і закінчуючи двома роками позбавлення волі.

Нагадаємо, 11 березня 1990 року влада Литви проголосила незалежність. Через десять місяців, у січні 1991-го, відбулися зіткнення між прихильниками незалежності Литви і радянськими військами в районі Вільнюського телецентру. Тоді загинули 14 людей, більше 600 отримали поранення.

У 1999 році Вільнюський окружний суд засудив шістьох колишніх радянських військовослужбовців, які брали участь у цих подіях.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.