Спецпроект

У Литві судять за сумніви у радянській агресії 1991 року

Вільнюська прокуратура порушила справу проти соціаліста, який вважає, що в січні 1991 року радянські війська не здійснювали вторгнення у Литву.

За рішенням головного прокурора Вільнюського округу було розпочато досудове розслідування стосовно лідера Соціалістичної народного фронту Альгірдаса Палецкіса, який публічно піддав сумніву твердження, що в січні 1991 року проти Литви була здійснена радянська агресія.

Про це повідомляє РБК з посиланням на Литовське радіо.

Відповідну заяву політик зробив у передачі радіо Ziniu radijas, а підставою для порушення справи стала заява Зігмаса Вайшвіли і Аудрюса Буткявічюса, що підписали у 1990 році Акт незалежності Литви.

Відзначимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за такі висловлювання у Литві можливо на підставі поправок до Кримінального кодексу Литви, прийнятих влітку 2010 р.

Згідно з поправками, злочином вважається схвалення силових дій СРСР і нацистської Німеччини проти Литовської Республіки та її жителів. Передбачаються санкції, починаючи від штрафу і закінчуючи двома роками позбавлення волі.

Нагадаємо, 11 березня 1990 року влада Литви проголосила незалежність. Через десять місяців, у січні 1991-го, відбулися зіткнення між прихильниками незалежності Литви і радянськими військами в районі Вільнюського телецентру. Тоді загинули 14 людей, більше 600 отримали поранення.

У 1999 році Вільнюський окружний суд засудив шістьох колишніх радянських військовослужбовців, які брали участь у цих подіях.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей