Спецпроект

У Литві судять за сумніви у радянській агресії 1991 року

Вільнюська прокуратура порушила справу проти соціаліста, який вважає, що в січні 1991 року радянські війська не здійснювали вторгнення у Литву.

За рішенням головного прокурора Вільнюського округу було розпочато досудове розслідування стосовно лідера Соціалістичної народного фронту Альгірдаса Палецкіса, який публічно піддав сумніву твердження, що в січні 1991 року проти Литви була здійснена радянська агресія.

Про це повідомляє РБК з посиланням на Литовське радіо.

Відповідну заяву політик зробив у передачі радіо Ziniu radijas, а підставою для порушення справи стала заява Зігмаса Вайшвіли і Аудрюса Буткявічюса, що підписали у 1990 році Акт незалежності Литви.

Відзначимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за такі висловлювання у Литві можливо на підставі поправок до Кримінального кодексу Литви, прийнятих влітку 2010 р.

Згідно з поправками, злочином вважається схвалення силових дій СРСР і нацистської Німеччини проти Литовської Республіки та її жителів. Передбачаються санкції, починаючи від штрафу і закінчуючи двома роками позбавлення волі.

Нагадаємо, 11 березня 1990 року влада Литви проголосила незалежність. Через десять місяців, у січні 1991-го, відбулися зіткнення між прихильниками незалежності Литви і радянськими військами в районі Вільнюського телецентру. Тоді загинули 14 людей, більше 600 отримали поранення.

У 1999 році Вільнюський окружний суд засудив шістьох колишніх радянських військовослужбовців, які брали участь у цих подіях.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.