Спецпроект

У Литві судять за сумніви у радянській агресії 1991 року

Вільнюська прокуратура порушила справу проти соціаліста, який вважає, що в січні 1991 року радянські війська не здійснювали вторгнення у Литву.

За рішенням головного прокурора Вільнюського округу було розпочато досудове розслідування стосовно лідера Соціалістичної народного фронту Альгірдаса Палецкіса, який публічно піддав сумніву твердження, що в січні 1991 року проти Литви була здійснена радянська агресія.

Про це повідомляє РБК з посиланням на Литовське радіо.

Відповідну заяву політик зробив у передачі радіо Ziniu radijas, а підставою для порушення справи стала заява Зігмаса Вайшвіли і Аудрюса Буткявічюса, що підписали у 1990 році Акт незалежності Литви.

Відзначимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за такі висловлювання у Литві можливо на підставі поправок до Кримінального кодексу Литви, прийнятих влітку 2010 р.

Згідно з поправками, злочином вважається схвалення силових дій СРСР і нацистської Німеччини проти Литовської Республіки та її жителів. Передбачаються санкції, починаючи від штрафу і закінчуючи двома роками позбавлення волі.

Нагадаємо, 11 березня 1990 року влада Литви проголосила незалежність. Через десять місяців, у січні 1991-го, відбулися зіткнення між прихильниками незалежності Литви і радянськими військами в районі Вільнюського телецентру. Тоді загинули 14 людей, більше 600 отримали поранення.

У 1999 році Вільнюський окружний суд засудив шістьох колишніх радянських військовослужбовців, які брали участь у цих подіях.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.