Спецпроект

Поляки визнали, що винен екіпаж. А ситуація з диспетчерами "ще не з'ясована" (ОНОВЛЕНО)

Відповідальність за авіакатастрофу під Смоленськом лежить на польській стороні, заявляє представник Польщі при МАК.

Уповноважений представник Польщі при Міжнародному авіаційному комітету полковник Едмунд Кліх заявив, що в загибелі літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року винна польська сторона.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я переконаний, що вина в більшості причин катастрофи під Смоленськом лежить на нашій стороні. Не можна навіть заїкатися про те, що якісь провини є з російської сторони", - сказав Е. Кліх у інтерв'ю польському телеканалу tvn24. 

Розшифровку розмов у кабіні польського Ту-154 читайте тут

"Не може хороший екіпаж з хорошими приладами так сідати. Навіть якщо з землі подавали інші команди, вони були повинні знати положення літака в повітрі", - сказав Е. Кліх, відповідаючи на питання про те, чи могла інформація з диспетчерської вежі аеродрому "Смоленськ -Північний" збити з пантелику пілотів, які збиралися йти на посадку.

"Це недолік розуміння ситуації, і він означає помилки в навчанні пілотів", - відзначив Е. Кліх.  

Тим часом, якщо послухати те, що насправді говорить Кліх у інтерв'ю tvn24, то стає очевидним, що "Інтерфакс" не до кінця переклав його слова. Ось ця частина (на 5:35 хвилині): "Я впевнений, що більшість причин були з польського боку, а про причини з російського боку однозначно казати на даний момент не можна, оскільки вони не з'ясовані".

12 січня Міждержавний авіаційний комітет на прес-конференції в центральному офісі "Інтерфаксу" представив підсумковий звіт про розслідування катастрофи літака Лєха Качинського. Із звіту випливає, що головною причиною катастрофи літака став людський фактор - помилки екіпажу в умовах тиску на нього з боку високопоставлених пасажирів.

Висновки МАК викликали бурхливу реакцію в Польщі, багато політиків заявили про те, що доповідь про причини катастрофи неповний і носить односторонній характер. При цьому відповідальність за катастрофу покладали також і на диспетчерів аеродрому "Смоленськ-Північний".

Літак президента Польщі Л. Качиньського розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Всі 96 чоловік, що знаходилися на борту, загинули. Л. Качиньський летів на траурні заходи у Катинь, де поховані польські військовослужбовці, розстріляні НКВС СРСР в 1940 році.

Наcтупного тижня читайте на ІП розшифровку переговорів у диспетчерській аеропорту "Смоленськ"

Оборона Донеччини Армії УНР

Оборона Донеччини тривала з 18 листопада 1918 року до 7 січня 1919 року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.