Спецпроект

Поляки визнали, що винен екіпаж. А ситуація з диспетчерами "ще не з'ясована" (ОНОВЛЕНО)

Відповідальність за авіакатастрофу під Смоленськом лежить на польській стороні, заявляє представник Польщі при МАК.

Уповноважений представник Польщі при Міжнародному авіаційному комітету полковник Едмунд Кліх заявив, що в загибелі літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року винна польська сторона.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я переконаний, що вина в більшості причин катастрофи під Смоленськом лежить на нашій стороні. Не можна навіть заїкатися про те, що якісь провини є з російської сторони", - сказав Е. Кліх у інтерв'ю польському телеканалу tvn24. 

Розшифровку розмов у кабіні польського Ту-154 читайте тут

"Не може хороший екіпаж з хорошими приладами так сідати. Навіть якщо з землі подавали інші команди, вони були повинні знати положення літака в повітрі", - сказав Е. Кліх, відповідаючи на питання про те, чи могла інформація з диспетчерської вежі аеродрому "Смоленськ -Північний" збити з пантелику пілотів, які збиралися йти на посадку.

"Це недолік розуміння ситуації, і він означає помилки в навчанні пілотів", - відзначив Е. Кліх.  

Тим часом, якщо послухати те, що насправді говорить Кліх у інтерв'ю tvn24, то стає очевидним, що "Інтерфакс" не до кінця переклав його слова. Ось ця частина (на 5:35 хвилині): "Я впевнений, що більшість причин були з польського боку, а про причини з російського боку однозначно казати на даний момент не можна, оскільки вони не з'ясовані".

12 січня Міждержавний авіаційний комітет на прес-конференції в центральному офісі "Інтерфаксу" представив підсумковий звіт про розслідування катастрофи літака Лєха Качинського. Із звіту випливає, що головною причиною катастрофи літака став людський фактор - помилки екіпажу в умовах тиску на нього з боку високопоставлених пасажирів.

Висновки МАК викликали бурхливу реакцію в Польщі, багато політиків заявили про те, що доповідь про причини катастрофи неповний і носить односторонній характер. При цьому відповідальність за катастрофу покладали також і на диспетчерів аеродрому "Смоленськ-Північний".

Літак президента Польщі Л. Качиньського розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Всі 96 чоловік, що знаходилися на борту, загинули. Л. Качиньський летів на траурні заходи у Катинь, де поховані польські військовослужбовці, розстріляні НКВС СРСР в 1940 році.

Наcтупного тижня читайте на ІП розшифровку переговорів у диспетчерській аеропорту "Смоленськ"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.